Court ruling № 71425281, 26.12.2017, Supreme Court of Ukraine (proceed from 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26.12.2017

Київ

К/9901/579/17

815/3526/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтранзит» до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС в Одеській області 14 грудня 2017 року подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII, який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.

Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею-доповідачем у справі визначено суддю Верховного Суду Бившеву Л.І.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіряючи те, чи подано касаційну скаргу з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, суддя зважає на таке.

Відповідно до частини п’ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідач до касаційної скарги не додав документа про сплату судового збору та копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У статті 5 цього Закону також встановлено перелік суб’єктів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 7 липня 2017 року залишав позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтранзит» без руху. Тобто позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у липні 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 № 1801-VIII розмір прожиткового мінімуму на 1 січня 2017 року становив 1600,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява має майновий характер, а ціна позову становить 2 288 354,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову у цій справі становить 34 325,31 грн (2 288 354,00 грн х 1,5%), а ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду – 41 190,38 грн (34 325,31 грн х 120%).

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VII) суддя, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених законом, дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків, протягом якого відповідач повинен надати/надіслати суду касаційної інстанції копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332, підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, –

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без руху.

Встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Бившева