АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007р. м.Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової A.M.,
суддів - Левенця Б.Б., Плавич Н.Д.,
при секретарі - Котової Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Вітязь" про стягнення завдатку, вартості послуг та відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА:
27 травня 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, фірми ТОВ "Вітязь" про стягнення завдатку та вартості послуг , посилаючись на те , що 29 квітня 2002 року вона уклала з відповідачкою ОСОБА_2. угоду про укладення до 15 червня 2002 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 31 800 грн. і передала завдаток в сумі 300 дол. США, що складало по курсу НБУ ; 1590 грн. В цей же день юна склала угоду з фірмою ТОВ "Вітязь" про надання інформаційно - посередницьких послуг при оформленні договору купівлі-продажу зазначеної квартири в сумі 200 дол. США, що складало по курсу НБУ 1060 грн. В період до 15 червня 2002 року відповідачка ОСОБА_2. збільшила ціну квартири, що її не задовольнило, фактично відмовилася від укладення договору купівлі-продажу квартири.
Посилаючись на ці обставини та ст. ст. 570, 571 ЦК України, вона просила суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2. на її користь завдаток в подвійному розмірі в сумі 3180 грн., що складало в еквіваленті 600 дол. США та стягнути з відповідача фірми ТОВ "Вітязь" на її користь вартість послуг в сумі 1060 грн., стягнути з відповідачів ОСОБА_2. та фірми ТОВ "Вітязь" на її користь витрати на надання юридичної допомоги в сумі 1 500 грн. та судовий збір в сумі 51 грн.
Справа № 22 ц- 371/2007 Головуючий в 1 інстанції-суддя Ярош С.В. Суддя-доповідач- Кварталова А.М. Категорія-12
Змінив свої вимоги ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачки ОСОБА_2. на її користь завдаток в подвійному розмірі в сумі 3180 грн., вартість послуг в сумі 1060 грн., витрати на надання юридичної допомоги в сумі 1 500 грн. та судовий збір в сумі 51 грн. (а.с. 28). Доповнив свої вимоги просила стягнути з відповідачки ОСОБА_2. на її користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн. (а.с. 35-36).
Відповідачка ОСОБА_2. позов не визнала, посилаючись на те, що відповідно до угоди від 29 квітня 2002 року про наступне укладення договору купівлі-продажу належної їй квартири позивачка ОСОБА_1 передала її 1590 грн., що складало 300 дол. США. Угода купівлі-продажу квартири не була укладена з вини представника фірми ТОВ "Вітязь" - Столярової Т.О., яка без погодження з нею збільшила ціну за квартиру на 2000 дол. США і самовільно вселила в належну їй квартиру позивачку ОСОБА_1. Крім того, позивачка ОСОБА_1 не передала їй останню суму за угодою в розмірі 30120 грн., що складало 5700 дол. США, тому угода купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 не була укладена у встановлений угодою строк 29 квітня 2002р.
Представник відповідача фірми ТОВ "Вітязь" проти позову в частині стягнення з фірми вартість послуг в сумі 1060 грн. заперечувала і в своїх поясненнях зазначала, що усі зобов'язання за угодою від 29 квітня 2002 року про надання інформаційно - посередницьких послуг позивачці при оформленні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 були виконані, тому немає підстав для повернення суми вартості послуг.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з відповідачки ОСОБА_2. на користь позивачки суму авансу - 1590 грн., що еквівалентно 300 дол. США, суму надання посередницьких послуг - 1060 грн., що еквівалентно 200 дол. США, за надання юридичної допомоги - 1 500 грн., судові витрати в сумі 51 грн., моральну шкоду в сумі 1 500 грн., а також судовий збір в сумі 10, 90 грн. в доход держави.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду і ухвалити нове , яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд при розгляді справи неповно і недостовірно встановив всі істотні факти й обставини справи, допустив недоведеність обставин, які мають істотне значення для справи, а також неправильно застосував норми матеріального права.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 відмовилась від позовних вимог про стягнення з ТОВ фірми "Вітязь" за надання інформаційно - посередницьких послуг коштів в сумі 1060 грн. і ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області така відмова прийнята.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення на неї учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні, вирішив справу згідно із законом.Із матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2002 року позивачка ОСОБА_1 при посередництві представника ТОВ фірми "Вітязь" - Столярової Т.О уклала з відповідачкою ОСОБА_2. угоду про укладення до 15 червня 2002 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 31 800 грн. і передачу
завдатку в сумі 1590 грн., що складало 300 дол. США, по курсу НБУ (а.с. 5). Аванс в сумі 1590 грн. відповідачка ОСОБА_2. отримала. В цей же день позивачка ОСОБА_1 уклала угоду з фірмою "Вітязь" ТОВ про надання інформаційно - посередницьких послуг, в тому числі при оформленні договору купівлі-продажу зазначеної квартири, і оплатила фірмі у якості передоплати за надання цих послуг 200 дол. США, що складало по курсу НБУ 1060 грн. (а.с. 6). Але до 15 червня 2002 року договір купівлі-продажу квартири не був укладений.
Колегія судців погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність повернення відповідачкою ОСОБА_2. позивачці ОСОБА_1 авансу в сумі 1590 грн., оскільки угода купівлі-продажу квартири не була укладена.
Вирішуючи спір, суд помилково виходив з того, що спірні правовідносини регулюються ЦК України 2004р. Як встановлено апеляційним судом, спірні правовідносини виникли в 2002р., тому регулюються ЦК України 1963р.
Відповідно до ст. 195 ЦК України (у редакції Закону від 18 липня 1963 року) завдатком визнається грошова сума, що видається однією з договірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні в підтвердження укладення договору і забезпечення його виконання.
Судом встановлено, що відповідачка одержала від позивачки 1590 грн., що складало 300 дол. США. в рахунок договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що стверджено угодою від 29 квітня 2002 року . Однак договір купівлі - продажу квартири укладений не був.
Отже, сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, а тому сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому надавались, тому суд правильно повернув позивачці аванс в сумі 1590 грн.
Доводи ОСОБА_2. про те, що вона не повинна повертати позивачці суму авансу в розмірі 1590 грн., тому що та більше року мешкала в її квартирі і повинна заплатити за проживання є не обґрунтованими, оскільки такі вимоги нею не заявлялись. Законом не передбачено повернення авансу фізичною або юридичною особою, яка його не отримувала.
Доводи ОСОБА_2. про те, що договір не був укладений з вини агентства нерухомості ТОВ фірма "Вітязь" є також необгрунтовані. Як вбачається з заяви ОСОБА_2. від 12.06.2002р. директору агентства нерухомості ТОВ фірми "Вітязь" (а.с. 16) вона просила 12.06.2002р. агентство нерухомості ТОВ фірми "Вітязь" ніяких операцій по її справі з квартирою не проводити, в звязку з тим, що в неї змінились обставини і вона зобов'язується повернути суму завдатку.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачка ОСОБА_2. зобов'язана відшкодувати позивачці ОСОБА_1 витрати на надання інформаційно - посередницьких послуг при оформленні договору купівлі-продажу зазначеної квартири в сумі 200 дол. США, що складало по курсу НБУ 1060 грн,, судові витрати в сумі 1500 грн. та моральну шкоду 1500 грн., які пов'язані з укладенням цієї угоди, оскільки висновки суду в цій частині вимог не відповідають фактичним обставинам справи.По матеріалам справи встановлено, що позивачка, яка мала намір придбати об'єкт нерухомості , звернулась в агентство нерухомості ТОВ фірма "Вітязь". Агентство прийняло на себе обов'язок надати їй посередницькі послуги і забезпечити її інформацією відносно об'єкту нерухомості, який мала намір придбати позивачка, та здійснити підбір варіантів придбання житла. В підтвердження домовленості 29 квітня 2002 року між позивачем і агентством нерухомості була укладена угода, позивач сплатила агентству 1060 грн.(а.с.6).
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення цих витрат з відповідачки ОСОБА_2. є не обґрунтовані , оскільки договору між ними відносно цих витрат укладено не було, договір був укладений з агенством нерухомості, до яких ,як пояснила в суді апеляційної інстанції позивачка, вона не має претензій, тому що вони виконали всі умови угоди. Договір не був укладений з вини ОСОБА_2, тому що вона збільшила вартість квартири.
Таким чином, в вимогах ОСОБА_1; про стягнення з ОСОБА_2. витрат за послуги в сумі 1060 грн. необхідно відмовити.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. із змінами від 25.05.2001 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової*) шкоди" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених ст.7, 440 ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Відшкодування ж моральної шкоди за несвоєчасне виконання або невиконання зобов'язання по укладенню договору купівлі - продажу не передбачено законом. Угодою між сторонами стягнення моральної шкоди не було передбачено.
Тому у суду не було правових підстав для задоволення вимог по відшкодуванню моральної шкоди і в цих позовних вимогах позивачці необхідно відмовити.
Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 частково. З відповідачки ОСОБА_2. на користь позивачки слід стягнути аванс в сумі 1590 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 25,50 грн.(50% від задоволення позову) та за надання правової допомоги в сумі 562,50 грн пропорційно задоволенням позовним вимогам відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
В інших позовних вимогах ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Враховуючи те, що ОСОБА_2. не сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційної інстанції, колегія суддів, вважає за необхідне стягнути з неї витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.
Керуючись ст.ст. 218,303,309 4.3,4,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2004 року скасувати, постановити нове рішення.
Позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Вітязь" про стягнення завдатку, вартості послуг та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс в сумі 1590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто )грн.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості послуг за надання інформаційно - посередницьких послуг в сумі 1060 грн. відмовити.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн. відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 25,50 грн( двадцять п'ять грн. 50 коп.), витрати на правову допомогу в сумі 562 грн.50 коп(пятьсот шестьдесят дві грн).
Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судовий збір в сумі
8,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційному суді в розмірі ЗО грн. на рахунок -Одержувач: апеляційний суд Одеської області, код ОКПО 02892913, розрахунковий рахунок 37314004000098,, банк: УДК в Одеської області, МФО банку 828011.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
The court decision No. 712772, Odesa Regional Court of Appeal was adopted on 16.01.2007. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 22ц-371/2007. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: