ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" травня 2007 р.
Справа № 11/102.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рошен” м. Чернівці
До Садгірського районного споживчого товариства м. Чернівці
Про стягнення заборгованості в сумі 2287,02 грн.
Суддя С.М. Гушилик
Представники:
Від позивача: Палій С.І. – адвокат
Від відповідача: Суховерський Б.Т. голова правління
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рошен” м. Чернівці звернулось з позовом до Садгірського районного споживчого товариства м. Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 2287,02 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору поставки від 02.06.2003 року, укладеного між сторонами, позивач зобов’язався поставляти відповідачу товар, а останній взяв на себе зобов’язання приймати та оплачувати даний товар протягом 10 днів з моменту його отримання. Відповідач в порушення умов договору за отриманий товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2287,02 грн.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
У судовому засіданні 14.05.2007 року позивач звернувся з заявою про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 352,80 грн., наданих згідно угоди про надання правової допомоги № 3 від 11.05.2007 року.
Відповідач проти позовних вимог не заперечує. Проте, щодо відшкодування позивачу витрат, понесених у зв’язку з наданням правової допомоги заперечує, так як вважає, що в даному випадку у позивача не було потреби у послугах адвоката.
16.05.2007 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 2612,83 грн. заборгованості, у тому числі: 2287,02 грн. основного боргу, 88,91 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 33,43 грн. 3% річних та 203,50 грн. пені. Подана заява прийнята судом, а тому вирішується спір про стягнення 2612,83 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до договору поставки № 9 від 02.06.2003 року, укладеного між ТзОВ “Олбі-Рошен” та Садгірським РСТ, позивач взяв на себе зобов’язання систематично поставляти та передавати у власність товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та здійснити оплату.
Відповідно до п.4.2. договору покупець зобов’язаний здійснювати розрахунок за поставлений товар протягом 10 календарних днів з моменту його отримання.
Позивач взяті на себе зобов’язання виконав в повній мірі, проте відповідач в порушення умов договору, за поставлений йому товар не розраховувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2287,02 94 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а як зазначалося вище, відповідач неналежним чином виконав свій обов’язок щодо оплати поставленого товару, а тому з нього слід стягнути 2287,02 грн. боргу.
Крім того, з відповідача стягується 203,53 грн. пені за період з 19.11.2006 року по 14.05.2007 року, що передбачено пунктом 5.2 Договору та статтями 547, 549 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором, а тому з відповідача стягується 88,94 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 33,45 грн. 3 % річних за період з листопада 2006 року по травень 2007 року.
Таким чином вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими.
У частині стягнення витрат на правову допомогу у сумі 352,80 грн., наданих згідно угоди про надання правової допомоги № 3 від 11.05.2007 року слід частково відмовити виходячи з наступного. Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за надання адвокатом правової допомоги, суд виходить з того, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Тому, з урахуванням матеріалів справи, ціни позову та об’єму наданої правової допомоги, суд вважає за необхідне обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи до 100,00 грн.
Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,82,84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Садгірського районного споживчого товариства м. Чернівці вул. Перемоги, 18 (код 01788467) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рос” м. Чернівці, вул. Проектна, 3, (код 21436486 р/р 260040171653 в Укрексімбанку м. Чернівці) 2287,02 грн. основного боргу, 88,91 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 33,43 грн. - 3% річних, 203,50 грн. пені., 100,00 грн. витрат на правову допомогу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження до Львівського апеляційного господарського суду, після чого видати наказ
Суддя .
The court decision No. 712481, Commercial Court of Chernivtsi Oblast was adopted on 30.05.2007. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 11/102. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: