№ 71244544, 18.12.2017, Zhytomyr Administrative Court of Appeal

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"18" грудня 2017 р. Справа № 806/2248/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Кошиль О.Ю.,

представників сторін, третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "25" вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирської обласної державної адміністрації, третя особа: Садівниче товариство "Зарево" , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16.02.2016 року №35 ,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації, в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 16.02.2016 року №35.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При розгляді справи суд враховує, що з 15.12.2017 року набрала нова редакція Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Разом з тим, з урахуванням того, що суд першої інстанції розглядав справу та застосовував відповідні норми процесуального права на підставі КАС України у попередній редакції суд апеляційної інстанції, перевіряючи обґрунтованість судового рішення в частині вірного застосування норм процесуального права також враховує положення КАС України, що були чинними до 15.12.2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частинами 2, 3 вказаної статті КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просила визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 16.02.2016 року №35 в частині п.4 додатку 1, яким гр. ОСОБА_4 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та погоджено надання в оренду земельної ділянки площею 0, 1800 га в межах Васильківської сільської ради Житомирського району строком на 49 років. Позивач вважає, що даним рішенням порушені її права, оскільки в межі земельної ділянки включено землі загального користування, а саме дорога (проїзд) до земельної ділянки ОСОБА_3

ОСОБА_3 в позовній заяві зазначила, що про надання Житомирською обласною державною адміністрацією дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,18 га , розташованої в межах території садівницького товариства "Зарево" дізналася в березні 2017 року, коли звернулася до Житомирської обласної державної адміністрації з проханням підтвердити чи спростувати цю інформацію.

Водночас з матеріалів справи, а зокрема із заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.10.2016 р. , яка була адресована начальнику Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області вбачається, що про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою Житомирською обласною державною адміністрацією позивачу стало відомо станом на 19.10.2016 року (т.2 а.с.6-10).

Окрім цього, в скарзі ОСОБА_3 від 09.11.2016 року, адресованій слідчому судді Богунського районного суду м. Житомира зазначено, що їй стало відомо що Житомирською обласною державною адміністрацією надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,18 га, розташованої в межах території садівницького товариства "Зарево", а також позивачем зазначено, що проект землеустрою вже виготовлено, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 отримала земельну ділянку у користування на умовах оренди (т.2 а.с.11-17).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 про ймовірне порушення її прав стало відомо значно раніше, ніж позивач зазначила в позовній заяві, проте з адміністративним позовом відповідно до вхідного штампу (вх. № 806/2248/17 від 14.08.2017 року) звернулася лише 14.08.2017 року, а тому ОСОБА_3 пропустила строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується і вважає, що про порушення свого права позивачка дізналась ще в жовтні 2016 року, а тому мала можливість своєчасно звернутися з позовною заявою.

Згідно зі статтею 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі позивачка та її представники покликалися на те, що їм було відомо виключно про розроблення проекту землеустрою і аж ніяк не про його затвердження. До таких пояснень колегія суддів відноситься критично, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між позивачкою та ОСОБА_4 тривалий час існує спір щодо земельної ділянки, яка, на думку позивачки, є дорогою (проїздом) до земельної ділянки ОСОБА_3

Якщо навіть припустити, що позивачці було відомо лише про розробку проекту землеустрою, то очевидним є те, що вона мала бажання дізнатися як завершиться така процедура. Реальну можливість дізнатися про результати розробки проекту землеустрою позивачка мала ще у лютому 2016 року, оскільки всі розпорядження облдержадміністрації розміщені на її сайті та є у вільному доступі. Щодо спірного розпорядження, то воно, зокрема, розміщене за такими адресами: http://oda.zt.gov.ua/za-2016-rik/, http://oda.zt.gov.ua/rozporyadzhennya-%E2%84%96-35-vid-16.02.2016/, http://oda.zt.gov.ua/images/rozpor/2016/35_dod1.pdf. Сам же дозвіл на розробку проекту було надано розпорядженням облдержадміністрації №292 від 08.09.2015 року.

Натомість суд критично відноситься до пояснень позивачки про те, що про наявність спірного розпорядження вона дізналась лише березні 2017 року. У зверненнях, які суд зазначав раніше, позивачка чітко вказує, що земельна ділянка передана в оренду, вказує кадастровий номер цієї земельної ділянки.

Враховуючи, що передача земельної ділянки в оренду неможлива без затвердження проекту землеустрою, колегія суддів ще раз наголошує, що позивачка була поінформована про спірне розпорядження ще у жовтні 2016 року, а тому звернулась до суду з пропуском строку на звернення до суду.

Жодних поважних причин, які давали б суду можливість поновити це строк нею не наведено.

Додатково суд враховує й практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано доказів, які були об'єктивно непереборними, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду. Судом із наявних матеріалів справи не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_3 до Житомирської обласної державної адміністрації, треті особи: Садівниче товариство "Зарево", ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16.02.2016 року №35 обґрунтовано залишена судом першої інстанції без розгляду.

Відповідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів приходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "25" вересня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена упродовж тридцяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Повний текст постанови складено "22" грудня 2017 р.