№ 71244521, 21.12.2017, Kharkiv Administrative Court of Appeal

Головуючий І інстанції: Кліщ О.В.

Суддя-доповідач: Мінаєва О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Мельнікової Л.В. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 03.10.2017, суддя Кліщ О.В., вул. Шевченка, 17, м. Білопілля, Білопільський, Сумська область, повний текст складено 05.10.17 по справі № 573/1908/17

за позовом ОСОБА_2

до Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов'язаня вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до Білопільського районного суду Сумської області з позовом до Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просила визнати дії відповідача по зменшенню розміру її пенсії неправомірними та зобов'язати відповідача залишити розмір пенсії в сумі 4238,21 грн.

Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 03.10.2017р. по справі № 573/1908/17 позов задоволено. Визнано протиправними дії Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо перерахунку пенсії позивачці ОСОБА_2 з 01 серпня 2017 року. Зобов'язано Білопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 серпня 2017 року з включенням до розрахунку пенсії усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідач, Білопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права. Просить постанову Білопільського районного суду Сумської області від 03.10.2017р. по справі № 573/1908/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 перебувала на державній службі, працюючи на посаді секретаря Білопільського районного суду Сумської області в період з 14.09.2001 року по 20.02.2017 року, та звільнена з займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 18-20).

З 01.03.2017 року позивачці призначена пенсія за віком, як державному службовцю згідно Закону України «Про державну службу», про що свідчить протокол №246 від 06.03.2017 року (а.с. 14). Розрахунок пенсійної виплати відповідачем був зроблений у розмірі 60 відсотків від сум заробітної плати, згідно довідок, виданих територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області від 01.03.2017 р. №04-420/17 та 01.03.2017 р. №04-419/17, з урахуванням усіх складових, зазначених у вищевказаних довідках. Розмір пенсії позивача склав 4238,21 грн.

Розпорядженням від 14.07.2017 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки, вказавши вид перерахунку - "перерахунок через зміну надбавки", при цьому розмір пенсії позивачки зменшився на 944 грн. 40 коп., та розмір пенсії склав 3292,56 грн.

Листом від 21.07.2017 року вих. №4347/03-31 Білопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області повідомило позивачку, що при проведенні перевірки її пенсійної справи було виявлено помилку в розрахунку. Загальний розмір пенсії з 01.08.2017 року склав 3292,56 грн (а.с. 17). Яка виявлена помилка, позивачку не повідомлено.

Відповідач, приймаючи розпорядження №198732 від 14.07.2017 р. про зменшення розміру пенсії позивачки, дійшов висновку про відсутність серед складових заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії державним службовцям, таких складових, як різниця між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці та компенсації за відпустки, які було включено до вищевказаних довідок, тому відповідачем було переглянуто розрахунок пенсії позивачки із виключенням з розрахунку такої складової заробітної плати, як різниця між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці, в сумі 10455,31 грн. та компенсацію за відпустки в сумі 5305,45 грн.

Не погодившись з діями відповідача по зменшенню розміру її пенсії, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", в структуру заробітної плати входить додаткова заробітна плата, а це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Також до заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Приписами ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», пенсiя державним службовцям призначається з дати звернення, але не ранiше дати виникнення права, в розмiрi 60 вiдсоткiв суми їх заробiтної плати, до якої включаються всi види оплати працi, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про державну службу", державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що компенсація за невикористану відпустку та різниця між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці входить до системи оплати праці державного службовця.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такий висновок викладений у правових позиціях Верховного суду України у постановах від 06 листопада 2013 року у справі № 21-350а-13 та від 03 червня 2014 року у справі 21-134а14

Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України "Про державну службу" та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З наданої довідки № 04-419/17 від 01.03.2017 року встановлено, що позивачу була нарахована та виплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі - 5305,45 грн., та різниця між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці у розмірі 10455, 31 грн. На зазначені виплати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про складові заробітної плати від 01.03.2017 р. (а.с.11).

Відповідач не обґрунтував та не надав докази тієї обставини, що виключена ним сума 10455,31 грн. не є заробітною платою позивачки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, зменшуючи розмір пенсії позивачу у зв'язку з тим, що «Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженим постановою КМУ від 14.09.2016 року № 622, не передбачено врахування компенсацію за невикористану відпустку та різницю між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці до заробітної плати, що враховується при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIІI, є неправомірною.

Таким чином, колегія суддів вважає, що пенсія позивачу повинна обраховуватись із заробітної плати, яку він фактично отримував, в тому числі з урахуванням виплаченої компенсації за невикористану відпустку та різниці між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці, тобто з усієї заробітної плати, що була нарахована і отримана державним службовцем, та на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2005 р. за № 1566/11846 передбачено право органу, що призначає пенсію, перевіряти зміст та належне оформлення наданих довідок, а також обґрунтованість їх видачі, вимагати від підприємств, установ, організацій подання додаткових документів.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 р. № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 р. за № 180/30048 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», було затверджено нова форма довідок для призначення пенсії державним службовцям.

Доказів направлення будь-яких запитів до територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, що видала позивачу довідки, відповідачем суду не надано.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги щодо виходу за межі позовних вимог судом першої інстанції, оскільки адміністративний суд не обмежений у виборі способу захисту порушеного права. Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Колегія суддів, переглянувши у межах доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Білопільського районного суду Сумської області від 03.10.2017р. по справі № 573/1908/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 03.10.2017 по справі № 573/1908/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Повний текст постанови складено 26.12.2017.