
Справа №336/5627/17,
пр.№3/336/2031/2017
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2017
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3. громадянина України,військовослужбовця, який проходить службу у військовій частині А 1978, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стефанова, 1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
19.09.2017 ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину А1978 Міністерства оборони України під час дії особливого періоду, за що передбачено відповідальність згідно з ч.4 ст.172-11 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, пояснив, що залишив службу у звязку із сімейними обставинами, розуміє недопустимість таких порушень в подальшому.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, який є військовослужбовцем за контрактом, на підтвердження чого в справі міститься копія військового квитка, витяг з наказу, скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 172-11 КУпАП, що полягає у самовільному залишенні військової частини, тривалістю більше трьох діб, вчинене в умовах особливого періоду.
Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП, крім пояснень, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом від 19.09.2017 року, письмовими поясненнями особи, копією наказу командиру в/ч А 1978 від 01.10.2017 р.№ 539 "Про результати службового розслідування та покарання винних", рапортами, листом ТВО командира в/ч А 1978 щодо дії особливого періоду.
У відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП помякшуючою обставиною є щире розкаяння особи, обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до відповідальності за вчинення однорідних правопорушень, помякшуючі вину ОСОБА_1 обставини, суд вважає за доцільне накласти стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.4 ст. 172-11 КУпАП, а саме в розмірі ста сорока пяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року розмірі.
Керуючись ст. ст. 15, 23, 25, 27, 33-35, 172-11, 268, 283-284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати виннимОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі2465,00 грн.(дві тисячі чотириста шістдесят пять гривень 00 копійок), стягнувши його у дохід держави. Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок 31114106700009, код платежу 21081100, код отримувача ЄДРПОУ - 38025367, Банк отримувача - УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУДКУСУ у Запорізькій області, МФО банку отримувача - 813015.
Стягнути зОСОБА_1, судовий збір в розмірі320,00 грн.(триста двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави (Р/р 31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019; стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження - вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ - 26255795, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу судовий збір, п.5 ч.2 ст. 4).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою,яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв'язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).
Розяснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить4930,00 грн., витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Галущенко Ю.А
Строк предявлення виконавчого документа ______ 20___рік
Постанова набрала законної сили ______ 20___рік
Дата видачі постанови ______ 20___рік
The court decision No. 71235895, Shevchenkivskyi District Court of Zaporizhzhia City was adopted on 18.12.2017. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 336/5627/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: