
Справа №266/1405/17
Провадження№ 2/266/614/17
УХВАЛА
30 червня 2017 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя у складі головуючого судді Д’яченко Д.О., при секретарі – Сологуб Т.В., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 33711,23 дол. США.
До початку судового засідання від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з її находження у відпустці.
У судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з неналежним виконанням позивачем своїх обов’язків, а саме повторною не явкою у судове засідання. Крім того представник відповідача вважає, що ОСОБА_3 не може представляти інтереси ПАТ «Укрсоцбанк» у зв’язку з тим, шо довіреність підписана, особою яка не мала не це право.
Суд, вислухавши сторону, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що підстав для задоволення клопотання не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).
Таким чином, для вирішення питання про можливість участі представника ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 суду необхідно вислухати доводи протилежної сторони, тому вирішення питання про легітимність повноважень представника ОСОБА_4 є передчасним.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Тобто у разі повторної неявки без поважних причин позивача, суд має право залишити позов без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи представником ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 надано заяву про перенесення розгляду справи у зв’язку з находження її у відпустці.
Суд вважає, що причини не явки у судове засідання представника позивача є поважними.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст. 168, п.3 ч.1. ст. 207 ЦПК України
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя Д`яченко Д. О.
The court decision No. 71233598, Prymorskyi District Court of Mariupol City was adopted on 30.06.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 266/1405/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: