Court ruling № 71211782, 22.12.2017, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

22 грудня 2017 року м. Київ № 826/16683/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов, визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» (далі по тексту - ТОВ «Автобансервіс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову №156/17/10/26-5/2811/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Державної архітектурною-будівельної інспекції України від 28.11.2017;

- визнати протиправною та скасувати постанову №157/17/10/26-5/2811/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Державної архітектурною-будівельної інспекції України від 28.11.2017;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.11.2017, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В.

Одночасно з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії індивідуального акту Державної архітектурно-будівельної інспекції, а саме припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.11.2017, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В. в частині вимоги заборони експлуатації Автозаправної станції/комплексу за адресою: просп. Бажана, 1-Д у Дарницькому районі міста Києва до усунення допущених порушень відповідно до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач посилається на ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої виключно законами встановлюються повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, позивач вважає, що заборона експлуатації Автозаправної станції/комплексу на просп. Бажана, 1-Д у Дарницькому районі міста Києва ні що іншим як заборона відповідачем здійснювати ТОВ «Автобансервіс» реалізацію продукції, що є порушенням ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якою виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Розглянувши матеріали справи, заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на терміновість поданої заяви, а також з метою дотримання процесуальних строків її розгляду, суд вважає за можливе вирішити її без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову та обставин, викладених позивачем в адміністративному позові, суд приходить до висновку, що не є очевидною протиправність рішення відповідача, про що йде мова у позовній заяві та заяві про забезпечення позову, оскільки в контексті з вищевикладеним слід наголосити, що до розгляду даної справи по суті неможливо зробити висновок щодо протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, адже вирішення даного питання на стадії судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що останнім не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» про забезпечення позову щодо зупинення дії оскаржуваного припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.11.2017 задоволенню не підлягає, оскільки у суду відсутні підстави стверджувати про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення без розгляду по суті.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 150, 151, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені статтями 293,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко