№ 71209162, 21.12.2017, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2017 року № 826/16948/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовам

Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до

товариства з обмеженою відповідальністю “Сек’юріті Сервіс”

про

стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Сек’юріті Сервіс” (надалі – відповідач або товариство) , в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25653, 83 грн., в тому числі з податку на додану вартість на суму 25143,83 грн. та податку на доходи фізичних осіб. Що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем існує податковий борг, який відповідачем добровільно не сплачений.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як зазначалось позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, за Товариством з обмеженою відповідальністю “Сек’юріті Сервіс” обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 25 143,83 грн. та з податку на доходи фізичних, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510,00 грн.

Заборгованість виникла на підставі самостійного нарахування по податкових деклараціях з податку на додану вартість , пені та податкових повідомленнях-рішеннях.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Так, п.14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В п.54.1 ст.54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, в п.57.3 ст.57 ПК України зафіксовано, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до ст.59 ПК України, податковим органом було направлено на адресу ТОВ “Сек’юріті Сервіс” податкову вимогу форми «Ю» №7858-23 від 25.06.2015 року.

Станом на час розгляду справи відповідачем належних доказів про сплату в повному обсязі податкових зобов’язань з податку на додану вартість не надано, як і не надано доказів щодо оскарження зазначеної податкової вимоги.

Разом з тим, як вбачається з довідки від 26.04.2017 року №830/9126-52-10-45, станом на 26.04.2017 року згідно даних карток особових рахунків ІС «Податковий блок» податковий борг ТОВ “Сек’юріті Сервіс” з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг складає 12 257,43 грн.

Водночас, в вищезазначеній довідці відсутні відомості про заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 77,143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сек’юріті Сервіс” ( код ЄДРПОУ 22957891) заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 12 257,43 грн. ( дванадцять тисяч двісті п’ятдесят сім гривень 43 копійки).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа