№ 71068632, 13.12.2017, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р.Справа № 916/1785/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.,

Суддів: Гладишевої Т.Я.,

ОСОБА_1

секретар судового засідання Селиверстова М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.12.2017р.:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства СТРОЙТЕХГРАД

на рішення Господарського суду Одеської області

від 11 жовтня 2017 року

по справі № 916/1785/17

за позовом Приватного підприємства СТРОЙТЕХГРАД

до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДОР

про стягнення 37983,90 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 13.12.2017р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. по справі №916/1785/17 (суддя Демешин О.А.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства СТРОЙТЕХГРАД до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДОР про стягнення 37983,90 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що договір, на який посилається позивач в позовній заяві, між сторонами не укладався, при цьому, порушення в оформлені видаткових накладних у вигляді підписання їх особою без зазначення прізвища, посади та обсягу повноважень - є такими, що унеможливлюють застосування до них умов договору поставки, укладеного у спрощений спосіб в порядку ст. 181 Господарського кодексу України. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано належних доказів того, що поставка піску була здійснена позивачем та прийнята відповідачем.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Приватне підприємство СТРОЙТЕХГРАД звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. по справі №916/1785/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не було зясовано всіх обставин, що мають значення для справи з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2017р. апеляційна скарга прийнята до провадження.

21.11.2017р. від відповідача до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява про відкладення розгляду справи та заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2017р. розгляд справи було відкладено на 13.12.2017р.

13.12.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДОР до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява про неможливість присутності представника відповідача у судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2017р. не зявився, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.10.2017р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Приватного підприємства СТРОЙТЕХГРАД, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Як зазначає позивач, між сторонами справи було укладено договір, за умовами якого позивач повинен був поставити відповідачу пісок відповідно до заявленої кількості, а відповідач прийняти пісок та оплатити його вартість.

Позивач вказує, що він власними силами, з використанням власної техніки виконав всі роботи з поставки піску за договором добросовісно і на узгоджених умовах, а саме:

- 16 травня 2017 року відповідач отримав від позивача пісок на суму 6747 грн. 90 коп. відповідно видатковій накладній № РН-0000667 від 16 травня 2017 року.

- 26 травня 2017 року відповідач отримав від позивача пісок на суму 15414 грн. 00 коп. відповідно видатковій накладній № РН-0000690 від 26 травня 2017 року.

- 29 травня 2017 року відповідач отримав від позивача пісок на суму 15822 грн. 00 коп. відповідно видатковій накладній № РН-0000699 від 16 травня 2017 року.

Позивач стверджує, що одночасно з отриманням піску відповідно вищевказаним видатковим накладним позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату вартості піску на загальну суму 37983 грн. 90 коп.

Проте, позивач стверджує, що відповідач за поставлений товар не здійснив оплату, внаслідок чого позивач звернувся до нього з листом, яким просив здійснити оплату за поставлений товар протягом 3-х банківських днів.

Приватне підприємство СТРОЙТЕХГРАД зазначає, що відповідач не здійснив оплату, що стало підставою звернення позивача до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем не були виконані умови договору, укладеного між сторонами справи, за умовами якого позивач повинен був поставити відповідачу пісок відповідно до заявленої кількості, а відповідач - прийняти пісок та оплатити його вартість.

Судова колегія зазначає, що позивачем не надано жодних доказів укладання договору, на який посилається позивач, крім того, відповідач заперечує проти існування договору між сторонами.

Крім того, надані позивачем копії видаткових накладних не містять жодних посилань на будь-який договір.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що договір, на який посилається позивач в позовній заяві, між сторонами не укладався.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Тобто, за відсутністю письмового договору поставки, сторони могли укласти такий договір у спрощений спосіб.

Судова колегія зазначає, що обовязкові реквізити, які повинен містити первинний обліковий документ, зокрема, видаткова накладна як доказ поставки товару, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Так, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, надані позивачем копії видаткових накладних не містять інформації щодо особи отримувача вантажу, не вказано прізвище, імя, посада особи що поставила підпис в графі „Отримав (ла)_____.

Відтак, надані позивачем копії видаткових накладних складено з порушенням вимог законодавства, які до них ставляться.

За таких обставин, порушення в оформлені видаткових накладних у вигляді підписання їх особою без зазначення прізвища, посади та обсягу повноважень - є такими, що унеможливлюють застосування до них умов договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, в порядку ст. 181 Господарського кодексу України.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду належних доказів того, що поставка піску, не оплата якого відповідачем є предметом спору, насправді відбулась.

Колегія суддів відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів, так як, на сумку суду, вказані позивачем для витребування докази не мають значення для справи, оскільки не підтвердять факт здійснення поставки за видатковими накладними № РН-0000667, № РН-0000690, № РН-0000699 та як наслідок виникнення обовязку по оплаті за поставлений пісок.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. по справі №916/1785/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства СТРОЙТЕХГРАД без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. по справі №916/1785/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 18.12.2017р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Головей В.М.