Court decree № 71038181, 14.12.2017, Supreme Court of Ukraine (proceeded until 15.12.2017)

У Х В А Л А

14 грудня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Школяров В.Ф., розглянувши заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2016 року щодо нього,

в с т а н о в и в :

вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за: частиною третьою статті 28, частиною другою статті 15 та пунктами 1, 6, 13 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна; частиною третьою статті 28 та пунктами 4, 6, 13 частини другої статті 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; частиною четвертою статті 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі статті 70 КК, за сукупністю злочинів, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Цим же вироком засуджено також ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заяв про перегляд Верховним Судом України судового рішення щодо яких не подано.

Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 24 вересня 2015 року зазначений вирок суду першої інстанції залишив без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2016 року вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року та ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2015 року щодо ОСОБА_1 залишені без зміни.

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали касаційного суду від 29 листопада 2016 року щодо нього. В цій заяві він зазначав про порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону, які полягали у використані як доказів явки з повинною та показань даних ним працівникам правоохоронних органів під фізичним і психологічним тиском у відсутності адвоката. В обґрунтування своїх доводів додав до заяви постанову Верховного Суду України від 9 жовтня 2017 року, прийнятій за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 КПК. Просив скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2016 року щодо нього та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 17 листопада 2017 року заявника повідомлено про невідповідність його заяви вимогам статей 445, 448, 449 КПК і визначено строк для усунення недоліків до 8 грудня 2017 року.

Зокрема, в ухвалі зазначалось, що всупереч вимогам статті 448 КПК, заява засудженого ОСОБА_1 не містила вказівки на підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України, передбачених статтею 445 КПК, та відповідного обґрунтування цих підстав.

Також, в ухвалі було звернуто увагу заявника на необхідність додати до заяви завірені належним чином копії оскаржуваних судових рішень та копії рішень касаційного суду, в обґрунтування підстави, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 КПК, або постанови Верховного Суду України, в обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої зазначеної статті КПК, у разі подачі заяви з зазначених підстав.

Крім того, заявнику було роз'яснено, що у разі, якщо зазначені в ухвалі недоліки не буде усунуто в установлений строк, заяву буде йому повернуто.

На виконання ухвали судді, в установлений строк, ОСОБА_1 надіслав уточнену заяву, в якій просить переглянути судові рішення щодо нього з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 КПК. Зазначає, що, на його думку, ухвала касаційного суду не відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 КПК, у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Указує про порушення під час досудового слідства та судового розгляду справи вимог кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року), у тому числі, його права на захист. Наполягає на розгляді його заяви із зазначеної у ній підстави. Просить скасувати всі судові рішення ухвалені щодо нього, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також засуджений ОСОБА_1 додав до заяви завірені належним чином копії вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року, ухвали Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 24 вересня 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2016 року щодо нього та зазначив про неможливість надати копію постанови Верховного Суду України від 9 жовтня 2017 року, провадження №5-159кс(15)17.

Разом із тим, подання заяви без додержання вимог статей 445, 448 та 449 КПК перешкоджає вирішенню питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Процедура перегляду Верховним Судом України рішень суду касаційної інстанції регулюється виключно нормами глави 33 КПК, а тому заявник має дотримуватись цих норм процесуального закону і тих, що регулюють процесуальну форму подання заяви про перегляд судового рішення.

Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України визначений у статті 445 КПК, він є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 КПК, передбачає перевірку висновку щодо застосування норм права судом касаційної інстанції в оспореному рішенні у зіставленні з правовим висновком про застосування цих же норм у постанові Верховного Суду України.

Виходячи з аналізу положень статей 445 і 458 КПК, під постановою Верховного Суду України у пункті 3 частини першої статті 445 КПК мається на увазі судове рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду конкретної кримінальної справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 КПК (неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах чи передбаченої КПК, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень), яке містить висновок про застосування певної норми кримінального та (або) кримінального процесуального права, обов'язковий для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності цю норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції.

Натомість, постанова Верховного Суду України від 9 жовтня 2017 року на яку посилається засуджений в обґрунтування підстави для перегляду судових рішень щодо нього Верховним Судом України, до таких судових рішень не належить, оскільки була прийнята за результатами розгляду кримінальної справи з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 КПК (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом), а відтак не може слугувати підтвердженням підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 КПК.

Перевірка доводів заявника про допущення істотних порушень КПК 1960 року під час досудового слідства та судового провадження, перебуває поза межами законодавчо визначених повноважень Верховного Суду України щодо перегляду судових рішень у кримінальних справах у порядку, передбаченому главою 33 КПК, та є недопустимою. Адже вихід за межі визначених законом предмета та умов перегляду Верховним Судом України рішень призведе до повторного касаційного перегляду, що не відповідатиме положенням статті 445 КПК і буде суперечити принципу правової визначеності.

Таким чином, протягом установленого строку засуджений ОСОБА_1 зазначені в ухвалі судді недоліки повністю не усунув, у зв'язку з чим заява підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 450 КПК.

Відповідно до частини п'ятої статті 450 КПК повернення заяви на підставах, передбачених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або на інших підставах, ніж ті, які були предметом розгляду, та у строки, визначені статтею 447 КПК.

На підставі наведеного та керуючись статтею 450 КПК,

у х в а л и в :

заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року щодо нього повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.Ф. Школяров