Court ruling № 7093965, 16.12.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16.12.09№ 05-5- 35 / 33380 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний центр "Казантип-Калина"

до Фізичної особи - підприємця Ющенко Ольги Вікторівни

про дострокове розірвання договору оренди, стягнення 2 219,68 грн. та виселення

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 4. ч. 1. ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Письмовими доказами згідно зі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДПСУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчені копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копії, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Позивачем на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві додані ксерокопії документів не засвідчені належним чином: містять лише відбиток печатки підприємства.

Позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст.46 Господарського процесуального кодексу України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 3 п. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1991р. № 7 - 93, розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів України розмір державного мита становить 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян .

Згідно з Указом Президента України "Про грошову реформу в Україні" від 25.08.1996р № 762/86, розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян становить 17 гривень 00 коп.

Таким чином, розмір державного мита за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 85 грн. 00 коп., розмір державного мита за розгляд позовних заяв майнового характеру становить не менше 102,00 грн. та не більше 25 500,00 грн.

Позивачем заявлено декілька позовних вимог: майнового характеру - про стягнення 2 219,68 грн. заборгованості та немайнового характеру - про дострокове розірвання договору оренди торгового павільйону № б/н від 01.01.2009р. та про виселення.

При цьому, позивачем до позовної заяви в якості доказу сплати державного мита додано квитанцію № 303/з97 від 26.11.2009р. на суму 85,00 грн., що свідчить про сплату державного мита лише за однією позовною вимогою немайнового характеру. Доказів сплати державного мита за другою позовною вимогою немайнового характеру та за третьою позовною вимогою майнового характеру суду не надано.

Крім того, позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Відповідно до ст.46 Господарського процесуального кодексу України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства.

Позивачем в якості доказу сплати державного мита в розмірі 85,00 грн. надано квитанцію № 303/з97 від 26.11.2009р., в якій зазначено: рахунок - 31118095700001, отримувач - ГУДКУ у Київській області, банк отримувача - ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, тоді як згідно листа Головного управління УДК у м. Києві № 6.1-08/2111 від 13.03.2008р. державне мито з позовних заяв у справах, які розглядаються у Господарському суді міста Києва, повинно зараховуватись на рахунок №31110095700011, відкритий УДК у Шевченківському р-ні м. Києва в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 26077968, код платежу за бюджетною класифікацією - 22090200, символ звітності банку - 095.

За таких обставин, позивачем не подано належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, що у відповідності до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Позивачем не надано доказів направлення відповідачу по справі копій доданих до позовної заяви документів.

Згідно ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов‘язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

У відповідності до п.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, докази надіслання її копії та доданих до неї документів відповідачам у справі.

Додана до позовної заяви ксерокопія фіскального чека № 0789 від 25.11.2009р. та опису вкладення у цінний лист від 25.11.2009р. свідчить, як зазначено самим позивачем в додатку до позову, про направлення відповідачу лише копії позовної заяви без копій доданих до неї документів. Проте, позивачем до позовної заяви додані документи згідно Додатку з 1-18, однак, позовна заява не містить інформації про наявність у відповідача документів, доданих позивачем до позову.

Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано доказів направлення відповідачу копій доданих до позовної заяви документів, що є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку. Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. до матеріалів позовної заяви додано квитанцію № 303/з99 від 26.11.2009р., що свідчить про здійснення оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок № 31211259700001, відкритий ГУДКУ у Київській області у ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код 26077968, проте, згідно листа Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва № 04-08/745 від 17.04.2007р. оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах здійснюється на рахунок № 31213259700011, відкритий УДК у Шевченківському районі м. Києва в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968.

За таких обставин, позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п.10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені обставини є підставами для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Керуючись п.п. 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду. Повернути з бюджету державне мито у сумі 85,00 грн. перераховане квитанцією № 303/з97 від 26.11.09.

Суддя М.Є. Літвінова