Court ruling № 70894430, 05.12.2017, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

за участю:

секретаря судового засідання - Богдан А.О.,

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Херсонської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2017 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил - залишено без розгляду.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції неповністю та поверхнево з'ясовано обставини, які мають значення для справи, грубо порушено норми процесуального права, що в наслідку призвело до не вирішення заявленої вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Суд першої інстанції при прийнятті даного рішення виходив з того, що 13.10.2017 року апелянт повторно без поважних причин не з'явився в судове засідання, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання на вказану позивачем адресу рекомендованого листа з повідомленням про вручення повісток про виклик до суду, а подане клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням за межами України у приватній поїздці (м. Москва, Російська Федерація) не підтверджено жодними доказами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи в судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Проте, з висновками суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з наведених мотивів, колегії суддів погодитись не вбачається за можливе, з огляду на наступне.

З матеріалів справи видно, що апелянтом 12.10.2017 р. було подано клопотання (а.с.47) в якому зазначено, що позивач з 13.10.2017 року по 19.10.2017 року перебуватиме за межами України у приватній поїздці (м. Москва, Російська Федерація).

Однак, судом першої інстанції було проігноровано клопотання апелянта, чим порушено норми процесуальних вимог КАСУ при винесенні оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

Принагідно слід вказати, що згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

У справі Bellet v. France (заява 23805/94, рішення 04/12/1995) Європейський Суд з прав людини зазначив: «... стаття 6 § 1 Конвенції містить визначення справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу визначається національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд та на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, що доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які є втручанням у її права».

Отже, всупереч існуючому принципу справедливого судочинства, гарантованого статтею 6 Конвенції, та практики Європейського суду з прав людини, оскаржувана ухвала є обмеженням права позивача на справедливий судовий розгляд.

Згідно вимог п.3 ст. 199 КАС України, суд апеляційної інстанції зобов'язаний скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження її розгляду по суті позовних вимог.

На підставі наведеного, колегія суддів прийшла до неспростовного висновку про те, що судом першої інстанції було неповно та не всебічно з'ясовано обставини справи, які мали суттєве значення в стадії подальшого розгляду, а тому апеляційну скаргу необхідно задоволити, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити в той же суд для продовження її розгляду.

Керуючись ст. 155, ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №607/6508/17 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті позовних вимог.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлено 11.12.2017 року