Court ruling № 70866586, 11.12.2017, Dubrovytsia District Court of Rivne Oblast

Справа №560/1458/17

У Х В А Л А

11 грудня 2017 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши матеріали позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", через свого представника ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності №8514-К-Н-О від 12.09.2017 року, звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.09.2012 року у розмірі 14084,07 грн. та судові витрати у розмірі 1600 грн.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, яка за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам встановленим ст.119 ЦПК України.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки позивачем не викладено обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він обґрунтовує заявлені вимоги до відповідача, із зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до п.7 Постанови пленуму Верховного суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Однак, позивачем вимоги пп. 2, .6 ч.2 ст.119 ЦПК України не виконані, а саме не зазначені точні відомості про відповідача та не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Вказуючи у позовній заяві відповідачем ОСОБА_1, позивач на підтвердження матеріальної вимоги до зазначеної особи, надав копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку на прізвище "Довганюк" додавши при цьому копію документу, що посвідчує особу відповідача - паспорт, на прізвище "Грицевич".

Однак, будь-яких доказів на підтвердження того факту, що це є одна і та ж особа, до матеріалів позовної заяви не додано.

Крім того, зазначаючи прізвище ім'я та по батькові відповідача як ОСОБА_1, позивач не врахував правила українського правопису прізвищ, які дозволяються українським законодавством.

Слід вказати, що український правопис прізвищ містить таке поняття як "подвійні прізвища", що розділяються між собою пробілом або дефісом і які виникають як результат приєднання прізвища чоловіка до дівочого прізвища жінки, а написання два прізвища особи із зазначенням одного з них в дужках є таким, що не відповідає вказаним вимогам.

Слід зазначити, що згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання з належним повідомленням відповідача та забезпечення його явки у судове засідання.

Ухвалою від 17.11.2017 року позивачу надано п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення цих недоліків.

У вказаний термін цих недоліків не усунуто.

Керуючись ст.ст.121, 292, 294 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду: ОСОБА_4