Court ruling № 70852970, 13.10.2017, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 жовтня 2017 року № 810/3433/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши у м. Києві

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрДахСервіс»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «УкрДахСервіс» з позовом до Державної фіскальної служби України з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Державної фіскальної служби України: віл 28.08.2017 № 121050/39870038, про відмову у реєстрації податкової накладної №315 від 19.07.2017 в ЄРПН, від 28.08.2017 № 121075/39870038, про відмову у реєстрації податкової накладної №338 від 27.07.2017 в ЄРПН та від 28.08.2017 № 121076/39870038, про відмову у реєстрації податкової накладної №337 від 27.07.2017 в ЄРПН;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за №315 від 19.07.2017, №338 від 27.07.2017 та №337 від 27.07.2017, що подані товариством з обмеженою відповідальністю «УкрДахСервіс».

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не додано доказів сплати судового збору, при цьому позивач разом з позовною заявою подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Суд, розглядаючи питання про відстрочення сплати судового збору, зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Згідно наданого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору зазначає, що внаслідок зменшення протягом 2017 року обсягів реалізації надання послу зменшилось надходження коштів, що в свою чергу, потягло за собою зменшення прибутку позивача.

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Позивач не надав суду будь-яких фінансових документів, що підтверджували б обставину неможливості сплати судового збору.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у в позовній заяві підстави та відсутність доказів на їх підтвердження є недостатніми для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами ч.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір”.

Інформацію щодо сплати судового збору та необхідних реквізитів можна дізнатися на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за Інтернет адресою http://court.gov.ua/sud1070/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрДахСервіс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків до 15 листопада 2017 року.

3. Роз’яснити позивачу, що він може усунути вказані недоліки шляхом надання до суду документів про сплату судового збору у розмірі визначеному чинним законодавством.

4. Якщо у вказаний строк недоліки не будуть усунуті, позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.