№ 7080163, 02.12.2009, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а-11797/09/1570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Катаєвої Е.В.

суддів Федусика А.Г.

Стефанова С.О.

при секретарі Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Т овариства з обмеженою відповідальністю „Тівіта Плюс” до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси та Головного управління державного казначейства в Одеській області про скасування податкового повідомлення рішення та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Т овариство з обмеженою відповідальністю „Тівіта Плюс” (далі ТОВ „Тівіта Плюс”) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі ДПІ) та Головного управління державного казначейства в Одеській області (далі ГУДКУ в Одеській області), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 05.10.2009 року №0001012350/0 та стягнути з Державного бюджету України через ГУДКУ в Одеській області на його користь бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за липень 2009 року у сумі 18419871,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” подав до ДПІ декларацію та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року.

ДПІ провело перевірку, яка оформлена актом №12547/23-512/35930014/03/07 від 25.09.2009 року, та на підставі вказаного акту прийняло податкове повідомлення рішення №0001012350/0 від 05.10.2009 року про відсутність у ТОВ „Тівіта Плюс” права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18419871,00грн згідно податкової декларації за липень 2009 року. Вказане рішення повідомлення підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі акту, в якому перекручені факти та данні перевірки. В акті зазначено, що перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларації за червень 2009 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло придбання легкових автомобілів згідно договору поставки від 02.06.2009 року б/н, що не відповідає дійсності, так як перевіряючим був наданий договір поставки №ТД2/06/09 від 02.06.2009 року.

Також у розділі 3.1 акту перевірки зазначено, що директору ТОВ „Тівіта Плюс” під час проведення перевірки був наданий письмовий запит про надання пояснень та документів, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту 2009 року, але посадові особи ТОВ не надалі цих документів. Позивач вважає вказане твердження ДПІ необґрунтованим, оскільки ТОВ отримало від ДПІ вказаний лист без номеру, без бланку, без печатки, чим було порушено „Інструкцію про діловодство в органах ДПСУ”, а тому вказаний лист, як такий, що не відповідає діючому законодавству, не підлягає виконанню. Крім того, позивач вважає, що ДПІ безпідставно перевіряло травень 2009 року, оскільки мало право перевіряти тільки червень та липень місяці 2009 року відповідно до Наказу ДПА України №584 від 11.09.2008 року, в якому визначено, що перевірці та відображенню в акті підлягають звітні періоди, починаючи з періоду, в якому за наслідками проведених операцій виникла сума бюджетного відшкодування з ПДВ, що декларується до бюджетного відшкодування у поточному періоді”.

03.11.2009 року позивач надав до суду додаткові пояснення (а.с.177-180), в яких зазначив, що на формування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту червня 2009 року у розмірі 18419871грн. вплинуло придбання позивачем товарів (легкових автомобілів) від ТОВ „ДРАЙФ-АВТО” на суму 110540807 грн. (у т.ч. ПДВ-18423468) відповідно до умов постачання №ТД2/06/09 від 02.06.2009 року, що не оспорюється в акті ДПІ. Таким чином, ТОВ „Тівіта Плюс” мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців більші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. У ліпні 2009 року ТОВ заявило до бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 18419871грн., оскільки у червні 2009 року загальний обсяг оподатковуваних операцій склав 110540807грн. (з ПДВ). ТОВ „Тівіта Плюс” заявляло до відшкодування у липні 2009 року суму ПДВ, яка сформувалася за рахунок відємного значення, що виникло у червні 2009 року, а тому мала право на таке відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у заяві та додаткових поясненнях, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ДПІ позов не визнавав та просив відмовити у позовних вимогах позивачу, посилаючись на правомірність проведення перевірки та її висновків встановленим обставинам.

Представник відповідача - ГУДКУ в Одеській області позов не визнавав та просив відмовити у позовних вимогах позивачу у звязку з тим, що у відповідності по п.2 статті 50 Бюджетного кодексу України до ГУДКУ в Одеській області подання від ДПІ не надходило, а тому відсутні ознаки неправомірності в діях.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що ТОВ „Тівіта Плюс” зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської Ради 15.05.2008 року, свідоцтво про державну реєстрацію №510077 серії А01 від 22.09.2009 року (а.с. 8-21,34). Взято на податковий облік в ДПІ 26.05.2008 року, зареєстроване платником ПДВ з 27.05.2008 року.

Позивач надав в ДПІ декларацію за липень 2009 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 18419871 гривень, яка визначена у податковій декларації за червень 2009 року (а.с.38-43).

09.09.2009 року начальником ДПІ виданий наказ №1230 „Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Тівіта плюс” (а.с.189), на підставі якого видане направлення на перевірку №001141/1419 від 09.09.2009 року (а.с.188). Перевірка проводилася з 14.09.2009 року по 22.09.2009 року, за результатами якої складений акт від 25.09.2009 року №12547/23-512/35930014/03/07 (далі Акт перевірки) „Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Тівіта плюс”, код за ЄДРПОУ 35930014, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у червень 2009 року” (а.с.22-33).

В висновку акту зазначено: перевіркою встановлено, що відповідно до п.п.7.7.11 п.77 ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” ТОВ „Тівіта плюс” не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2009 року у розмірі 18419871грн.; ТОВ „Тівіта плюс” порушено порядок заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування, передбачений наказом ДПА України від 30.05.1997року №166 „Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”; відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” ТОВ „Тівіта плюс” не підтверджено суму податкового кредиту у травні 2009 року на суму ПДВ у розмірі 21157608,0грн.; відповідно до ст.4 п.4.1 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР не підтверджено податкові зобовязання за травень 2009 року в розмірі 21158608,0грн. та загальний обсяг оподаткованих операцій у розмірі 126951648грн. (а.с.32-33)

За результатами перевірки на підставі акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення рішення №0001012350/0 від 05.10.2009 року про відсутність у ТОВ „Тівіта Плюс” права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18419871,00 грн згідно податкової декларації за липень 2009 року (а.с.35)

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990року №509-ХП „Про державну податкову службу в Україні” підставою для проведення органами державної податкової служби позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) є подання платником податків декларації з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100тис.гривень. Пунктом 7.7.5 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі Закон України №168/97-ВР) встановлено, що протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених в ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом також строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно п.п.7.7.7 в п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначені підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

В податковому повідомленні рішенні №0001012350/0 від 05.10.2009 року, яке винесено за наслідками перевірки позивача, зазначено про відсутність у ТОВ „Тівіта Плюс” права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18419871,00 гривень згідно податкової декларації за липень 2009 року на підставі Акту перевірки та п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

Відповідно до п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР не має права на отримання бюджетного відшкодування особа: яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів; не проводила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

В обґрунтування висновків перевірки в Акті перевірки зазначено, що протягом попередніх 12-ти місяців ТОВ „Тівіта плюс” мала обсяги оподаткованих операцій у сумі 0 гривень, які менше заявленої суми бюджетного відшкодування. Фактично підприємство здійснювало господарську діяльність протягом попередніх двох місяців (травень, червень 2009 року). У звязку з ненаданням ТОВ „Тівіта плюс” отриманих податкових накладних за травень 2009 року, в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7.7 Закону України №168/97-ВР, ТОВ завищило суму податкового кредиту травня 2009 року на суму ПДВ у розмірі 21157319,0грн. Обсяги поставки товарів (послуг) не можуть бути ідентифіковані, як база оподаткування, відповідно до ст.4 п.4.1 Закону України №168/97-ВР, чим не підтверджуються показники податкових зобовязань по рядку 1 в розмірі 21158608,0грн. та загальний обсяг оподаткованих операцій у розмірі 126951648 гривен.

Під час перевірочного аналізу податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період травень 2009 року, згідно додатків 5 до вказаної податкової звітності, було виявлено, що:

- постачальником товару у травні 2009 року є ТОВ „Транко Груп”, зареєстроване як платник податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, стан платника податків направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Загальна сума оподаткованих операцій складає 126943914грн., у т.ч. ПДВ 21157319,0грн. Під час проведення перевірки підприємством ТОВ „Тівіта плюс” був наданий журнал-ордер та відомість по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками за червень, липень, серпень 2009 року, згідно яких на початок та кінець відповідних періодів у підприємства по контрагенту ТОВ „Транко Груп” обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 110511493,0грн. Вказана сума сформувала податковий кредит травня 2009 року;

- покупцем товарів, придбаних у ТОВ „Транко Груп” виступило ТОВ „Опттрейдбуд” зареєстроване як платник податків у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, стан платника податку визнано банкрутом згідно Постанови господарського суду Одеської області від 13.08.2009 року. Загальна сума поставки склала 126951648грн., у т.ч. ПДВ 21158608,0 грн. До перевірки був наданий журнал-ордер і відомість по рахунку 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями” за червень 2009 року, згідно якого підприємство ТОВ „Опттрейдбуд” перерахувало на поточний рахунок ТОВ „Тівіта плюс” кошти у сумі 110540807грн. На момент складання Акту перевірки посадові особи ТОВ „Тівіта плюс” не надалі документи, які б підтвердили правомірність формування податкового кредиту.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо спростування вказаних в Акті перевірки вищезазначених порушень позивач зазначає, що він не допускав порушень п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, а також посилається на те, що відповідач не мав права перевіряти показники податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року. Щодо надання пояснень та документів ДПІ, які підтверджують формування податкового кредиту, вони не були надані відповідачу, оскільки його лист був без номеру, печатки і тому не підлягав виконанню.

Суд вважає, що вказані обґрунтування своїх позовних вимог позивачем є неспроможними та не можуть бути прийняті судом. При цьому суд виходить з наступного.

Пункт 9 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990року №509-ХП „Про державну податкову службу в Україні”, який визначає як підставу для проведення органами державної податкової служби позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) - подання платником податків декларації з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень, не встановлює обмежень щодо періодів перевірки.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків, встановлений п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР . Відповідно до п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону сума податку що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні розрахованої суми, вона враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку , що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума у вищезазначеному порядку сума має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) попередніх податкових періодів таких товарів (послуг); залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду.

Враховуючи вищезазначені положення Законів України, а також ту обставину, що позивач подав до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період травень 2009 року, яким збільшило загальний обсяг поставок на 125654916,00 грн., у т.ч. ПДВ 20942486,00грн., та на загальну суму придбання товарів (послуг) з податком на додану вартість на 125654916,00грн., у т.ч. ПДВ 20942486,00грн., подав у червні 2009 року, суд вважає, що ДПІ при здійсненні перевірки позивача з достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 18419871,00грн. за липень 2009 року на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у червень 2009 року, обґрунтовано включило в план перевірки показники податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року.

Інших обґрунтувань, крім того, що ДПІ не мало права перевіряти показники податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року, щодо недостовірності встановлених в Акті перевірки порушень, позивач суду не довів.

Відповідно до п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Позивач не спростовує тієї обставини, що з моменту реєстрації як субєкта господарювання з травня 2008 року по квітень 2009 року не здійснював господарську діяльність, не мав оподатковуваних операцій. Фактично підприємство здійснювало господарську діяльність в травні, червні 2009 року.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” від 28.12.1994р. №334/94 ВР під господарською діяльністю розуміється будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи є регулярною постійною та суттєвою.

Таким чином, субєкт господарювання платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності протягом встановленого законом часу (останні дванадцять календарних місяців), який дає право на бюджетне відшкодування, свідчить про відсутність такого права.

При таких обставинах суд вважає, що при прийнятті рішення-повідомлення від 05.10.2009 року №0001012350/0 ДПІ як субєкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. Посилання відповідача в рішенні-повідомленні від 05.10.2009 року №0001012350/0 на п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР як на підставу відсутності права у позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 18419871,0грн. є законним та обґрунтованим.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку , що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Т овариству з обмеженою відповідальністю „Тівіта Плюс” до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси та Головного управління державного казначейства в Одеській області про скасування податкового повідомлення рішення від 05.10.2009 року №0001012350/0 та стягнення з Державного бюджету України через ГУДКУ в Одеській області на його користь бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за липень 2009 року у сумі 18419871,00 гривень - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:

Судді: