Decision № 70796969, 20.11.2017, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 758/3437/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Супрун Г.Б.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/341/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Панченка М.М., Рейнарт І.М.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок пожежі квартири, що мала місце 05.07.2015.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 114 том 1).

Уточнивши позовні вимоги позивач ОСОБА_5 остаточно просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 39 577,00 грн., витрати на проведення висновку про вартість проведення відновлювального ремонту в розмірі 1 400,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., яка полягає у моральних переживаннях, у зв'язку з втратою годувальника - сина ОСОБА_6 Надала суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 39577.00 грн., витрати на проведення висновку про вартість відновлювального ремонту в розмірі 1400,00 грн., моральну шкоду 5 000 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду у справі сторони подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення моральної шкоди та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на її користь компенсацію у розмірі 20 000,00 грн. за втрату (смерть) єдиного сина - годувальника, який помер від чадного газу внаслідок пожежі, яку спричинила відповідачка ОСОБА_4

В обґрунтування апеляційної скарги в цій частині зазначала, що син отруївся чадним газом від пожежі, яка виникла у квартирі відповідача та в подальшому перекинулася до її квартири у якій спав син.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5, посилаючись на те, що суд зробив хибний висновок щодо її вини у спричиненні матеріальної та моральної шкоди. На її думку, акт про пожежу від 05.07.2015 не може вважатися належним доказом причин настання пожежі, та не є належним джерелом інформації про особу, яка є винною в настанні пожежі. Доказування вини у пожежі позивачем грунтується на припущеннях. Заперечуючи проти розміру матеріальної шкоди відповідач наголошувала на тому, що її клопотання про призначення експертизи не було належним чином розглянуто. А спричинення позивачу відповідачем моральної шкоди не підтверджується належними доказами.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, заперечував проти доводів скарги ОСОБА_4. Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 просили відхилити апеляційну скаргу позивача та підтримали доводи скарги, подану від імені відповідача ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_5 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17.10.2006 (а.с. 7-8).

У вказаному житловому приміщенні був зареєстрований син позивача - ОСОБА_6 про що свідчить довідка форми №3 від 07.10.2015, видана КК «Центр комунального сервісу №45» (а.с. 9). Знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_4 проживає в квартирі АДРЕСА_2.

Сторонами не заперечувалось, що 05.07.2015 в квартирі відповідача виникла пожежа.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджені постановою Кабінету міністрів України від 08.10.1992 № 572, власники квартир, наймачі та орендаторі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватися правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Згідно з приписами статей 319, 322 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян; власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала - ст.1166 ЦК України.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Надані сторонами докази, які були досліджені в судовому засіданні, свідчать про наступне.

Із акту про пожежу від 05.07.2015, складеного комісією у складі: т.в.о. головного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Подільського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, гр. ОСОБА_9, гр. ОСОБА_10 вбачається, що 05.07.2015 о 03-58 год. в квартирі АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4 виникла пожежа. Місце виникнення пожежі - газова плита. Причина пожежі ( ймовірна) - порушення правил пожежної безпеки при експлуатації газових приладів. Внаслідок пожежі знищено усе майно, документи власника квартири, пожежею пошкоджено: закопчені стіни та стеля квартири, пошкоджено вхідні двері ( а.с.10-11).

При проведенні обстеження санітарно-технічного стану квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_5, комісією в складі представників ЖЕД-703 КП «Куренівське» виявлено сліди пожежі, а саме: обгоріла дерев'яна віконна рама на кухні, вибито скло у віконній рамі, задимлено стіни та стеля на кухні, у жилій та ванній кімнатах, обгорів балкон обшитий «вагонкою», стеля та стіни балкону також задимлені, про що складено акт від 08.07.2015 (а.с. 12).

Згідно з висновком ТОВ « Агенство експертної оцінки» від 04.09.2015 вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 після пожежі становить 39 577,00 грн. (а.с. 25-39).

По факту порушення протипожежної безпеки та неправильного поводження з газовими приладами, що призвело до пошкодження квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 (сторін у справі) проводилось досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.

У ході досудового розслідування ОСОБА_4 (відповідач у справі) повідомила про те, що 05.07.2015 вона знаходилась вдома, вночі приблизно о 04.00 год. почула крики чоловіка та побачила, що квартира горить. Як пояснив гр. ОСОБА_10, що 05.07.2015 він прокинувся приблизно о 04-00 год. та поставив чайник на плиту, повернувшись через деякий час, побачив вогонь на кухні.

Закриваючи кримінальне провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, орган досудового розслідування виходив із того, що в діях невстановленої особи формально вбачається ознаки злочину передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, але кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 194 КК України настає при умисному пошкоджені майна та при завданні потерпілому матеріальної шкоди у великих розмірах, тобто якщо завдані збитки у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян. Приймаючи до уваги, те, що сума завданого збитку становить 39 577 гривень та те, що умислу, направленого на пошкодження майна не було, тому в діях невстановленої особи відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України (а.с. 108).

Разом з тим відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення не виключає покладення на особу, яка завдала шкоди, обов'язку по відшкодуванню шкоди (майнової відповідальності) в межах цивільно-правової відповідальності.

Допитаний у ході розгляду справи в суді першої інстанції свідок ОСОБА_10 пояснив, що проживає з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу, і 05.07.2015 він прокинувся приблизно о 04-00 год. ранку та поставив чайник на плиту, увімкнув її, та через деякий час побачив вогонь на кухні, почав голосно будити відповідача та викликати пожежників. Зазначив, що плита з п'єзо запалюванням установлена 10 років потому, і після виникнення пожежі помітив, як з плити витекла якась рідина.

Свідок ОСОБА_11, яка є дочкою відповідача, в судовому засіданні пояснила, що напередодні події, що відбулася 05.07.2015, бачилась з ОСОБА_6 (сином позивача), який при розмові повідомив, що біля їх будинку стояв автомобіль «Київгазу». Таким чином, у них виникло припущення, що пожежа стала наслідком витікання газу. Проте до державних органів з цього приводу не зверталися. Питання щодо відшкодування позивачу збитків мали вирішити після проходження матір'ю курсу лікування, оскільки вона також постраждала під час пожежі у квартирі отримавши опіки.

На підставі вищенаведених обставин та наданих сторонами доказів судом першої інстанції встановлено, що осередком пожежі стала квартира АДРЕСА_2, що належить відповідачу ОСОБА_4 Доказів того, що загорання газового обладнання відбулося не з вини відповідача матеріали справи не містять та відповідачем не надано. Доводи відповідача ОСОБА_4 про те, що загорання в її квартирі могло статися з вини працівників спеціалізованої служби з обслуговування обладнання ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами в розумінні ст. 60 ЦПК України.

Таким чином, установивши, що в результаті пожежі, яка трапилась 05.07.2015 з вини відповідача, позивачу завдано майнову шкоду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення на відповідача, як особу, яка завдала шкоди майну позивача, обов'язку по відшкодуванню шкоди (майнової відповідальності).

Правильним є також висновок суду першої інстанції щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. Суд в повній мірі врахував роз'яснення постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, викладені в пункті 9 та визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, врахував характери та обсяг страждань, яких зазнала позивач, внаслідок пожежі, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Висновок суду в цій частині є правильним, ґрунтується на зібраних у справі доказах та відповідає нормам матеріального права.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеної суми на відшкодування майнової шкоди, виходячи з наступного.

В основу рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 39 577.00 грн. судом першої інстанції покладено висновок ТОВ « Агенство експертної оцінки» від 04.09.2015 (а.с. 25-39), який проведено на замовлення ОСОБА_6 (сина позивача).

На стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач заявила клопотання про призначення судової експертизи, посилаючись на те, що наданий позивачем висновок ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» про вартість проведення відновлювального ремонту житлової квартири АДРЕСА_1 після пожежі передбачає ремонт усієї квартири за завищеними показниками, що суперечить виявленим пошкодженням при обстеженні квартири комісією ЖЕД-703 «Куренівське» від 08 липня 2015 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку експерта Командирова О.В. за результатами проведення судової будівельно-технічну експертизу від 20 вересня 2017 року № 16169/16-42 вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт (матеріальний збиток) у квартирі АДРЕСА_1 станом на вересень 2017 року складає 27 388,00 грн. (а.с. 225-232 том 1).

Колегія суддів оцінює висновок експерта Командирова О.В. № 16169/16-42 від 20 вересня 2017 року як належний та допустимий доказ на підтвердження вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт (матеріальний збиток), необхідних для відновлення позивачем ОСОБА_5 пошкодженої речі (квартири АДРЕСА_1) після пожежі.

Доводи відповідача про те, що судовий експерт безпідставно надав висновок по визначенню матеріального збитку, а не шкоди є помилковими, оскільки при проведенні дослідження судовий експерт правильно виходив із того, що майнова шкода (матеріальні збитки) в межах будівельно-технічного дослідження, завдана власнику приміщення, визначається як вартість відновлювального ремонту з врахування ступеня фізичного зносу оздоблювальних покриттів від експлуатації.

До вартості матеріального збитку включаються втрати, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її речей, а також витрати, які особа здійснила або повинна здійснити для відновлення свого порушеного права, в тому числі оплати вартості робіт по монтажу люстри, демонтажу світильників з лампами, здійснити оплату ПДВ тощо. А тому твердження відповідача про включення до вартості відновлювальних робіт витрат, які безпосередньо не пов'язанні з усунення наслідків пожежі (монтаж люстри, демонтаж світильників з лампами, ПДВ тощо) є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги позивача в частині заявлених вимог щодо стягнення на її користь компенсацію у розмірі 20 000,00 грн. за втрату (смерть) єдиного сина - годувальника, який помер від чадного газу внаслідок пожежі, яку спричинила відповідачка ОСОБА_4 були предметом перевірки судом першої інстанції, їм надана належна оцінка. Так, відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях, у зв'язку з втратою годувальника сина ОСОБА_6, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між подією ( пожежа в липні 2015року) та смертю ОСОБА_6 ( травень 2016 року). До того ж причиною смерті ОСОБА_6, як зазначено у довідці, є дилатаційна кардіоміопатія, гостра серцево-судинна недостатність (а.с. 114, зворот).

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру майнової шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, зменшивши її розмір з 39 577,00 грн. до 27 388,00 грн. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди змінити, зменшивши суму матеріальної шкоди з 39 577,00 грн. до 27 388,00 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: