Court ruling № 70763428, 05.12.2017, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Калиновський В.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі № 816/1706/17

за позовом Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж"

до Державної фіскальної служби України

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. закрито провадження у справі за позовом Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначену ухвалу суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали. Відповідачу необхідно було надати оригінал квитанції про сплату судового збору.

04 грудня 2017 року до Харківського апеляційного адміністративного суду на виконання вимог ухвали від 14 листопада 2017 року надійшло клопотання представника Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків. В обгрунтування зазначеного клопотання, відповідач зазначив, що на даний час ДФС України позбавлена можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що Державною казначейською службою України було зупинено операції на рахунках ДФС України (крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України).

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Звертаю увагу скаржника на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" від 23.01.2015 № 2, де роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Дана правова позиція також визначена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Отже, обмежене бюджетне фінансування не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, оскільки відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

До того ж, зазначаючи про обмежене бюджетне фінансування та відповідну відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору, скаржником жодних належних та допустимих доказів в підтвердження вказаного до матеріалів апеляційної скарги не надано.

Отже, наведені апелянтом в обгрунтуванні обставини не є підставою для відстрочення, розстрочення або продовження процесуального строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги та відповідного виконання законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Також суддя-доповідач зазначає, що апелянтом не зазначено коли саме Державною казначейською службою України будуть поновлені операції на рахунках ДФС України.

Крім того, відповідачем зазначено, що після поновлення операцій на рахунках ДФС України, сплати судового збору та надходження оригіналу платіжного доручення, останнє негайно буде направлено до Донецького апеляційного адміністративного суду, а не до Харківського апеляційного адміністративного суду.

У зв'язку з наведеним, клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.3 ст.189 та ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

Таким чином, на момент постановлення ухвали, Державною фіскальною службою України не були виконані вимоги ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017р., а тому є підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу.

Керуючись ст.187, ч.3 ст.189, ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі № 816/1706/17 за позовом Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії повернути відповідачу.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: (підпис) Калиновський В.А.