Court ruling № 70728617, 29.11.2017, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Прокопчук Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі:Амборській Д.І.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи» про визнання недійсним договору факторингу № б/н від 28 листопада 2012 року, договору факторингу №б/н від 28 листопада 2012 року та договору про передачу прав за договором забезпечення від 28 листопада 2012 року в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №071 1/0508/45-019 від 28 травня 2008 року і передачу прав за іпотечним договором №0711/00508/45-019-Z-1 від 28 травня 2008 року, договорами поруки № 0711/0508/45-019-Р-1 та № 0711 /0508/45-019-Р-2 від 28 травня 2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання недійсним договору факторингу № б/н від 28 листопада 2012 року, договору факторингу №б/н від 28 листопада 2012 року та договору про передачу прав за договором забезпечення від 28 листопада 2012 року в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №0711/0508/45-019 від 28 травня 2008 року і передачу прав за іпотечним договором №0711/00508/45-019-Z-1 від 28 травня 2008 року, договорами поруки № 0711/0508/45-019-Р-1 та № 0711/0508/45-019-Р-2 від 28 травня 2008 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 - повернуто позивачу для подання до належного суду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема зазначає, що судом не враховано вимоги ч.2 ст.109 ЦПК України згідно, яких позови до юридичних осіб пред'являються за їхнім находженням.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.112,113), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву для подачі до належного суду суд виходив з того, що оскільки предметом договору за кредитним договором №0711/0508/45-019 від 28 травня 2008 року та іпотечним договором №0711/0508/45-019-Z-1 від 28 травня 2008 року, щодо яких укладені спірні договори факторингу, які позивач просить визнати частково недійсними, є квартира АДРЕСА_1, яка територіально не знаходиться в Оболонському районі м. Києва, вказана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За змістом п. 42 Постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», правила ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, застосовуються до позовів про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи убачається, що предметом договору за кредитним договором №0711/0508/45-019 від 28 травня 2008 року та іпотечним договором №0711/0508/45-019-Z-1 від 18 травня 2008 року, щодо яких укладені спірні договори факторингу, які позивач просить визнати частково недійсними, є квартира АДРЕСА_1, яке територіально не відноситься до Оболонського району м. Києва.

Враховуючи наведені вимоги закону, суд правомірно повернув заяву позивачу.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що позивач звертався з аналогічним позовом до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, який ухвалою від 14 квітня 2017 року повернуто позивачу, залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області, то колегія суддів вважає зазначити про те, що наявність постановлених ухвал не впливає на законність та обґрунтованість постановленої 04 жовтня 2017 Оболонським районним суду м. Києва ухвали про повернення позовної заяви позивачу.

Крім того, позивач не позбавлений можливості скористатися своїм правом касаційного оскарження.

А відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів

Суддя-доповідач:

Судді: