Decision № 70720969, 22.11.2017, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5779/17 Справа № 189/1754/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 посилаючись на те, що 20 грудня 2011 року відповідачка стала клієнтом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Анкету Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно якої відповідачка отримала кредитну картку «Універсальна картка». 23 вересня 2013 року відповідачці було переоформлено кредитну картку на престижну картку «Універсальна Gold 55 днів» відповідно до тарифів якої відповідачка отримала кредит у розмірі 9900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Проте у порушення умов договору відповідачка зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, у звязку з чим станом на 31 жовтня 2016 року має заборгованість у розмірі 73936,65 грн., яка складається з наступного: 10309,15 грн. заборгованість за кредитом; 56530,52 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3496,98 грн. штраф (процентна складова), у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних районний суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За положеннями ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 231 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З наданого ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості вбачається, що 20 березня 2014 року позичальником було сплачено грошові кошти в рахунок погашення заборгованості в розмірі 200 грн., а з позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулись 28 листопада 2016 року, тобто в межах строків позовної давності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції за відсутністю заяв будь-якої із сторін про застосування позовної давності помилково застосував позовну давність, тривалість якої визначена ст. 257 ЦК України.

Також, судом встановлено, що 20 грудня 2011 року ОСОБА_2 стала клієнтом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно якої отримала кредитну картку «Універсальна картка».

23 вересня 2013 року відповідачці було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Універсальна Gold 55 днів» відповідно до Тарифів якої відповідачка отримала кредит у розмірі 9900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку» складає між нею та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Позивач свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.

А відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, - позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Однак, відповідачка своєчасно не надала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в звязку з чим, станом на 31 жовтня 2016 року має заборгованість в розмірі 73936,65 грн., яка складається з наступного: 10309,15 грн. заборгованість за кредитом, 56530,52 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина); 3496,98 грн. штраф (процентна складова).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з кредитного договору він був укладений за волевиявленням обох сторін, про що свідчить особистий підпис відповідача в анкеті позичальника, проте останній ухилився від виконання своїх зобовязань по кредитному договору, що і призвело до утворення заборгованості, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими.

Разом з цим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та комісії, колегія суддів вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України.

А комісія, відповідно до п.1.1.1.17 Умов та правил надання банківських послуг, сплачується саме за послуги Банку, зокрема сплату за користування кредитними коштами Банку, плати за відкриття (випуск), обслуговування рахунків/карт та сплату за інші послуги, які надаються Банком Клієнту.

Проте стягнення суми в якій обєднанні пеня та комісія в даному випадку не може бути застосовано, оскільки за кожний із цих вимог нараховуються окремо відповідні суми. Проте позивач свої позовні вимоги під час розгляду справи в суді першої інстанції не уточнював та не надав відповідного розрахунку по цим вимогам.

Крім того, згідно з пунктом 1.1.5.20 кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення, зокрема - несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня в цьому разі є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому підстави для стягнення штрафів відсутні, у звязку з чим ці позовні вимог є необгрунтованими.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед банком становить у розмірі 66839,67 грн, яка складається з: 10309,15 грн. заборгованість за кредитом, 56530,52 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а тому позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача також підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, які понесені Банком за подачу як позовної заяви так і апеляційної скарги на судове рішення по справі в сумі 2893 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення яким позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1) на коритись публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 грудня 2011 року у сумі 66839,67 грн, яка складається з: 10309,15 грн. заборгованість за кредитом, 56530,52 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на коритись публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 2893,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_3