Court ruling № 70657947, 28.11.2017, Luhansk District Administrative Court

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги по єдиному внеску на загальнодержавне соціальне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом – відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), після уточнення позовних вимог просить визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-2023-17 від 15.08.2017 про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнодержавне соціальне страхування в сумі 29828,80 грн., винесену ГУ ДФС у Луганській області.

Матеріалами справи підтверджується, що вимога від 15.08.2017 № Ф-2023-17 про сплату боргу (недоїмки) повністю поглинає розмір заборгованості по вимозі № Ф-20 від 17.08.2015.

Представник відповідача зазначив, що платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Податковий орган вважає, що оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2015 року за № Ф-20 у десятиденний строк не проводилось, тому строки на оскарження, передбачені п. 4 ст.25 Закону № 2464, пропущені, а адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Однак з урахуванням встановлених обставин, податковий орган, прийнявши вимогу від 15.08.2017 № Ф-2023-17, яка включає в себе суми, визначені вимогою від 15.05.2015 року за № Ф-20, повторно визначив конкретну суму до сплати, що зазначена у вимозі від 15.08.2017 № Ф-2023-17, яка може бути оскаржена у строки, визначені п. 4 ст.25 Закону № 2464.

Представник позивач ОСОБА_2 надав клопотання про поновлення строку звернення до суду з уточнюючим адміністративним позовом, в якому вказав, що представляє інтереси ОСОБА_1 за довіреністю. 26.09.2017 отримано рекомендованого листа зі штих кодом 93405 0118691 9 з вимогою про сплату боргу (недоїмки) Ф-2023-17 від 15.08.2017р. винесеною ГУ ДФС у Луганській області. 04.10.2017 раптово відчув різке недомагання, тому викликав по місцю проживання лікаря дерматолога Новоайдарського РТМО Луганської області з огляду на неможливість самостійно звернутися щодо надання кваліфікованої медичної допомоги та із-за можливого ризику розносу інфекційного захворювання та призначення лікування, яке закінчилось 17.10.2017.

18.10.2017, враховуючи свій задовільний фізичний стан та відсутність ризику розносу інфекційного захворювання, представником ОСОБА_2 було подано через канцелярію суду заяву про зміну та збільшення позовних вимог первинного адміністративного позову від 18.10.2017 разом з уточненим адміністративним позовом від 18.10.2017. Дана обставина вказує на поважність пропуску строку подачі уточненого адміністративного позову (арк. спр. 115).

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, дійшов наступного.

Згідно ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 99 КАС України).

При даних спірних правовідносинах щодо строку звернення до адміністративного суду повинні застосовувати положення ч. 1 ст. 99 КАС України, яка містить положення про встановлення такого строку як нормами КАС України, так і іншими законами.

Оскільки спірні правовідносини стосуються сплати єдиного внеску, норми Закону № 2464 в даному випадку є спеціальними порівняно з нормами КАС України, які стосовно спірних правовідносин є загальними.

Якщо б норми Закону № 2464 не містили положень щодо строку оскарження в судовому порядку, які складають «протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги», до спірних правовідносин повинні були застосовуватися норми КАС України в частині строку звернення до адміністративного суду.

Однак з урахуванням наявності абзацу дев’ятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464, який містить положення щодо строку судового оскарження, відповідно до змісту ч. 1 ст. 99 КАС України до спірних правовідносин повинні застосовуватися саме положення Закону № 2464 як спеціального закону.

Позивач ОСОБА_1 отримала оскаржувану вимогу поштою 26.09.2017, що підтверджується відповідним доказом (арк.спр. 116)

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача знаходився на амбулаторному лікуванні з 04.10.2017 по 17.10.2017 (арк. спр. 117).

Уточнений адміністративний позов поступив до суду 18.10.2017, тобто з порушенням встановленого десятиденного строку 12 діб.

Останній день подачі позову для позивача був 06.10.2017.

Представник позивача перебував на лікуванні з 04.10.2017 по 17.10.2017, тобто в період, коли можна було у встановлені спеціальним законом строки звернутися з позовом до суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З огляду на вищезазначене, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки вони були обумовлені об'єктивними обставинами, мали нетривалий характер, а відразу після усунення перешкод адміністративний позов був поданий до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги по єдиному внеску на загальнодержавне соціальне страхування.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 01 грудня 2017 року.