№ 7060997, 09.12.2009, Luhansk District Administrative Court

Справа № 2а- 27836/09/1270

Категорія 6.6.4

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 грудня 2009 року м.Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Островської О.П.,

при секретарі: Кір`ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2009 року позивач Алчевська ОДПІ в Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому послався на наступне. Відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 04.10.1998 року, перебуває на обліку в Алчевській ОДПІ з 20.09.1993 року. Згідно договору оренди землі від 26.12.2008 року, укладеного між Алчевською міською радою та ОСОБА_2, остання набула право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за договором оренди землі від 26.01.2008 року право на оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2. Згідно довідки Алчевської ОДПІ в Луганській області станом на 23.09.2009 року за відповідачем мається податковий борг по орендній платі за землю з фізичних осіб 36781,43 грн., з яких 36752,30 грн. основний платіж та 29,13 грн. пеня). Позивачем приймалися заходи по стягненню податкового боргу, а саме відповідачеві надіслані перша податкова вимога за № 1/18 від 09.03.2009 року та друга податкова вимога № 2/79 від 14.09.2009 року. Податкова вимога № 1/18 від 09.03.2008 року у звязку з неможливістю вручення платнику розміщена на дошці податкових оголошень 14.08.2009 року, про що складено акт № 105. Друга податкова вимога надіслана платнику листом з повідомленням про вручення. Податкові вимоги платником податків не оскаржувались, тому податкові зобовязання вважаються узгодженими. Просить суд стягнути з відповідача податковий борг перед місцевим бюджетом по сплаті орендної плати з фізичних осіб в сумі 36781,43 грн. (з яких 36752,30 грн. основний платіж та 29,13 грн. пеня) за рахунок активів платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причину неявки суду не доповів, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов'язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності.

Як зазначено у ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Відповідно до Закону України «Про плату за землю» податок це платіж з юридичних та фізичних осіб за користування земельною ділянкою. Згідно статті 2 цього Закону використання землі в Україні є платним. Платіж за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності 07.08.2008 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області (а.с.8-9), перебуває на обліку в Алчевській ОДПІ з 20.09.1993 року.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Станом на 23.09.2009 року в звязку з несвоєчасною сплатою податкового зобовязання у відповідача утворилася заборгованість перед місцевим бюджетом по орендній платі за землю з фізичних осіб 36781,43 грн., дана сума заборгованості самостійно визначена відповідачем в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 2516 (а.с.20).

Позивачем в порядку п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» приймалися заходи до стягнення податкового боргу, направлялися перша податкова вимога № 1/18 від 09.03.2009 року, яка у звязку з неможливістю вручення платнику була розміщена на дошці податкових оголошень 14.08.2009 року (а.с.10-11), та друга податкова вимога № 2/79 від 14.09.2009 року (а.с.12), яка отримана відповідачем 18.09.2009 року, що підтверджується підписом у зворотному поштовому повідомленні (а.с.13).

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позовні вимоги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе примусово стягнути з ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за землю в сумі 36781,43 грн.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 09.12.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.12.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_3) заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 36781,43 (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 43 коп.) грн. на користь місцевого бюджету (одержувач Управління Державного казначейства України в м. Алчевську Луганської області, банк одержувача УДКУ в Луганську, МФО 804013, і.код 24046768, код платежу 13050500, р/р 33212815700027, призначення платежу орендна плата за землю з фізичних осіб) за рахунок активів платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладено 14 грудня 2009 року.

СУДДЯ