Decision № 70556687, 20.11.2017, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року Справа № 923/931/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", ідентифікаційний код 05393043, вул. Соборна, 18-б, м. Кам'янське Дніпропетровської області,

до Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", ідентифікаційний код 32702078, вул. Адмірала Макарова, 203, м. Херсон,

про стягнення штрафних санкцій у сумі 490 896,49 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 83 від 07.07.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 05.09.2017;

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_3 акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", звернулось 29.09.2017 до господарського суду з позовною заявою про стягнення штрафних санкцій у сумі 490 896,49 грн. з Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія".

Ухвалою господарського суду від 03.10.2017 року: порушено провадження у справі; призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 02.11.2017 року; явку в засідання представників сторін з доказами про повноваження, визначеними ст. 28 ГПК України, визнано обов'язковою; витребувано від відповідача відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням своєї позиції у спірних відносинах, належним чином посвідчені копії та/або витяги з реєстраційних документів, зобовязано відповідача копію відзиву надіслати позивачеві.

За результатами судового засідання 02.11.2017 господарським судом оголошено перерву в судовому засіданні до 20.11.2017 року для вивчення документів поданих учасниками процесу.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" позовні вимоги просила задовольнити повністю з наступних підстав.

Представник позивача вказала, що 03.11.2014 між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" та ПАТ "Таврійська будівельна компанія" укладено договір № 14-1843-02, за умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця вапно, виробництва ПАТ "Таврійська будівельна компанія", а Покупець прийняти та оплатити за нього визначену цим договором грошову суму.

Як зазначила представник позивача, 01.12.2015 сторонами підписано Додаткову угоду № 3 до договору поставки № 14-1843-02, якою продовжили термін дії договору до 31.12.2016 року. Також сторонами неодноразово підписувалися специфікації на постачання продукції з визначенням періоду поставки та кількості продукції.

Представник позивача повідомила, що у період із січня 2016 по квітень 2016 ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" направлялися ПАТ "Таврійська будівельна компанія" письмові заявки на поставку продукції із зазначенням періоду поставки, кількості продукції та її ціни.

Як зазначила представник позивача, на виконання умов договору та специфікацій до нього відповідач частково поставив продукцію ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", систематично порушуючи графіки поставки продукції.

За таких обставин, як вказала представник ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", відповідно до п. 5.2 договору, при невиконанні строків поставки, до ПАТ "Таврійська будівельна компанія" застосовані штрафні санкції у розмірі 8 % від загальної вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Сума штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача складає 490 896, 49 грн.

Щодо посилання відповідача на порушення ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" строку позовної давності звернення до суду, то представник позивача пояснив, що на думку позивача, має місце переривання строку позовної давності, яке характеризується наступними обставинами. Як вказав представник ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦКУ, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Представник позивача зазначив, що у квітні 2017 року відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення заборгованості за договором № 14-1843-02 від 03.11.2014 на загальну суму 8 543 735, 45 грн. До складу вимог, заявлених у позові, входять вимоги про сплату заборгованості по Специфікаціям № 15, 16, 17, 18, 19 за тими ж самими залізничними накладними та рахунками.

Як вказує представник ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", вимагаючи оплату заборгованості за поставлений товар по вказаних Специфікаціях, відповідач підтверджує визнання свого обовязку на поставку товару в тій кількості та на суму, на яку заявлено вимогу, підтверджує виконання свого обовязку на поставку товару у відповідності до зазначених специфікацій та у кількості визначених ними.

Представник відповідача проти задоволення позовних заперечила, просила у їх задоволенні відмовити повністю з наступних підстав.

Представник відповідача просить суд застосувати до позовних вимог ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" наслідки, передбачені ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України щодо збігу строку позовної давності.

Так, представник відповідача вказала, що сторонами були узгоджені строки поставки товару: 01.02.2016 (за січень 2016року), 01.03.2016 (за лютий 2016 року), 01.04.2016 (за березень 2016 року), 01.05.2016 (за квітень 2016 року), 01.06.2016 (за травень 2016 року).

Представник відповідача зазначила, що про порушення свого права на поставку товару позивач дізнався: 01.02.2016 (за січень 2016року), 01.03.2016 (за лютий 2016 року), 01.04.2016 (за березень 2016 року), 01.05.2016 (за квітень 2016 року), 01.06.2016 (за травень 2016 року), у звязку з чим річний строк позовної давності почав свій перебіг з 01.02.2016 (за січень 2016року) сплинув 01.02.2017 року, 01.03.2016 (за лютий 2016 року) сплинув 01.03.2017 року; 01.04.2016 (за березень 2016 року) сплинув 01.04.2017 року; 01.05.2016 (за квітень 2016 року) сплинув 01.05.2017 року; 01.06.2016 (за травень 2016 року) сплинув 01.06.2017 року, а позов подано до суду 02.10.2017 року.

Також, стосовно позовних вимог ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" представник відповідача пояснила наступне. У період з 01.01.2016 по 30.10.2016 позивач не сплатив ПАТ "Таврійська будівельна компанія" за поставлений товар. З цих підстав, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 по справі № 904/5093/17 на користь ПАТ "Таврійська будівельна компанія" з ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" заборгованість за поставлене вапно за договором № 14-1843-02 від 03.11.2014 на суму основного боргу 7 510 298, 49 грн., 3% річних 202 143, 68 грн., інфляційні витрати 831 285, 56 грн., витрати по сплаті судового збору 128 155, 92 грн.

Як вказує представник відповідача, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" за отримане майно не розрахувався та має борг перед ПАТ "Таврійська будівельна компанія" у сумі 7 510 298, 74 грн.

Представник відповідача пояснила, що, виходячи з положень чинного законодавства України, за наявності обставин прострочення кредитора у вигляді невиконання свого зобовязання, ПАТ "Таврійська будівельна компанія" зупинила виконання свого обовязку перед ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат".

Як зазначила представник відповідача, також позивачем не надано доказів надання погодженої письмової заявки на постачання продукції та подобового графіку постачання партії продукції на наступний календарний місяць, як це вимагається умовами договору № 14-1843-02 від 03.11.2014 року.

Щодо посилання представника позивача на переривання строку позовної давності, то представник ПАТ "Таврійська будівельна компанія" із зазначеним твердженням не погоджується, виходячи з наступного. Так, розгляд Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/5093/17 не є підставою поновлення пропуску строку позовної давності у справі № 923/931/17 з іншим предметом спору. Окрім того, як вказує представник ПАТ "Таврійська будівельна компанія", рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 по справі № 904/5093/17 свідчить про порушення ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" свого обовязку перед відповідачем, а не навпаки.

Також представником відповідача зазначено, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 по справі № 923/1804/14 порушено справу про банкрутство ПАТ "Таврійська будівельна компанія", введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено боржнику виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Як вказує представник ПАТ "Таврійська будівельна компанія", відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі-відповідач, покупець) та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Таврійська будівельна компанія" (далі - позивач, постачальник) 03.11.2014 укладено договір поставки № 14-1843-02 (далі-Договір, а.с. 15-22). У подальшому сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 21.01.2015, № 2 від 18.03.2015 та № 3 від 01.12.2015 до договору поставки № 14-1843-02 від 03.11.2015 року.

Постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупця вапно, вироблене ПАТ "Таврійська будівельна компанія", яка в подальшому іменується продукція, а покупець прийняти та сплатити за неї визначену цим договором грошову суму (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом поставки є продукція з найменуванням, вказаним в специфікаціях до цього договору.

Згідно п. 1.3. Договору специфікації, а також додатки до них, після узгодження сторонами, є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна кількість продукції, що поставляється, одиниці виміру, асортимент, сортамент, номенклатура визначаються Специфікацією за згодою Сторін (п. 2.1).

Загальна сума договору є величиною змінною і складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього договору (п. 3.4. Договору).

Перехід права власності на поставлену продукцію здійснюється з дати поставки, відповідно умов поставки, передбачених сторонами (п. 5.3Договору).

На виконання умов договору сторонами підписано Специфікації (а.с. 24-28).

На підставі п. 5.2 Договору ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" за невиконання строків поставки до ПАТ "Таврійська будівельна компанія" нарахував штрафні санкції у розмірі 8 % від загальної вартості несвоєчасно поставленої продукції та 29.09.2017 звернувся із позовної заявою до господарського суду про стягнення 490 896, 49 грн. з відповідача.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що сторонами були узгоджені строки поставки товару: 01.02.2016 (за січень 2016 року), 01.03.2016 (за лютий 2016 року), 01.04.2016 (за березень 2016 року), 01.05.2016 (за квітень 2016 року), 01.06.2016 (за травень 2016 року).

Суд погоджується з твердженням відповідача, що про порушення свого права на поставку товару позивач дізнався: 01.02.2016 (за січень 2016 року), 01.03.2016 (за лютий 2016 року), 01.04.2016 (за березень 2016 року), 01.05.2016 (за квітень 2016 року), 01.06.2016 (за травень 2016 року).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦКУ, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Предметом цього позову є стягнення штрафних санкцій.

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦКУ, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Строки виконання відповідачем у цій справі та за договором поставки між сторонами своїх зобовязань встановлено щомісячно.

Пунктом 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 встановлено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, річний строк позовної давності за вимогами позивача почав свій перебіг з 01.02.2016 (за січень 2016 року) і сплинув 01.02.2017 року, 01.03.2016 (за лютий 2016 року) сплинув 01.03.2017 року; 01.04.2016 (за березень 2016 року) сплинув 01.04.2017 року; 01.05.2016 (за квітень 2016 року) сплинув 01.05.2017 року; 01.06.2016 (за травень 2016 року) сплинув 01.06.2017 року. Позовну заяву подано до суду 29.09.2017 року. Тобто, позов подано з порушенням встановленого законом строку.

Частиною 4 ст. 267 ЦКУ встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що при розгляді спірних правовідносин має, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, місце переривання строку позовної давності у звязку із зверненням у квітні 2017 року ПАТ "Таврійська будівельна компанія" до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення заборгованості за договором № 14-1843-02 від 03.11.2014 року, з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 264 ЦК України (Переривання перебігу позовної давності) перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Звернення ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" із позовною заявою про захист своїх прав та інтересів до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення основної заборгованості за договором № 14-1843-02 від 03.11.2014 року, не може вважатися актом визнання боргу зі штрафних санкцій, а навпаки, підтверджує правомірність вжитих відповідачем заходів щодо зупинення виконання зобовязання з поставки через відсутність оплати за поставлений товар.

Строк позовної давності міг перерватися не вказаним позовом відповідача, а відповідною позовною заявою ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення штрафних санкцій, що є предметом цього позову, однак, такий позов подано до суду лише після спину строку позовної давності.

Також господарським судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 по справі № 923/1804/14 порушено справу про банкрутство ПАТ "Таврійська будівельна компанія", введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено боржнику виконання вимог, на які поширюється мораторій.

ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" нарахувало штрафні санкції у розмірі 8 % від загальної вартості несвоєчасно поставленої продукції та звернулося із позовною заявою (29.09.2017 року) до господарського суду про стягнення 490 896, 49 грн. з відповідача після 24.12.2014 року - дати постановлення ухвали про порушення справи про банкрутство ПАТ "Таврійська будівельна компанія".

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

За таких обставин і правових підстав, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" про стягнення штрафних санкцій у сумі 490 896,49 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 267 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2017 року

Суддя П.Д. Пригуза