Court ruling № 70555657, 27.11.2017, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"27" листопада 2017 р.

Справа № 916/1104/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грузинські Традиції ЛТД"

про стягнення 37088,75 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст. 120 ГПК України.

10.11.2017р. від Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява в порядку ст. 120 ГПК України про видачу дублікату наказу по справі №916/1104/15-г від 26.05.2015р. у зв’язку з його втратою.

Розглянувши заяву суд встановив, що відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Однак, заявником в якості доказу було надано до суду довідку керівника напрямку Credit Collection філії «Розрахунковий центр», відповідно до якої зазначено, що наказ було втрачено при поштовій пересилці, що не може бути належним доказом втрати наказу, оскільки ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що втрата виконавчого документа при пересилці може бути підтверджена виключно довідкою органу зв'язку про втрату наказу.

Враховуючи викладене, господарський суд Одеської області зазначає що заявником не надано до суду належних та допустимих доказів що підтверджують втрату наказу, передбачених ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, з наявної довідки керівника напрямку Credit Collection філії «Розрахунковий центр» вбачається, що 15.03.2016р. державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строк для пред’явлення наказу господарського суду Одеської області від 13.05.2016р. встановлено в один рік.

Суд звертає увагу, що строк для пред’явлення наказу господарського суду Одеської області від 13.05.2016р. сплинув 15.03.2017р., а тому стягувачем пропущений строк для пред’явлення наказу до виконання.

Отже, суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу по справі №916/1104/15-г від 26.05.2015р. у зв’язку з його втратою.

Керуючись ст. 120 Господарського процесуального кодексу України України, суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в порядку ст.120 Господарського процесуального кодексу України - відмовити.

Суддя Оборотова О.Ю.