Decision № 70485539, 24.11.2017, Chernihiv Regional Court of Appeal

Д О Д А Т К О В А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено частково; стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 150 000 грн та 1600 грн судового збору на користь держави.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Міністерство оборони України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Одночасно в апеляційній скарзі Міністерством оборони України було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою судді Апеляційного суду Чернігівської області від 02.11.2017 відстрочено Міністерству оборони України сплату судового збору за апеляційний розгляд його апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.10.2017 до ухвалення судового рішення у даній справі апеляційним судом.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15.11.2017 апеляційну скаргу Міністерства оборони України відхилено; рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.10.2017 залишено без змін.

Заслухавши суддю–доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 315 ЦПК України, в резолютивній частині ухвали апеляційного суду має бути зазначено про розподіл судових витрат.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14, додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 15.11.2017 вбачається, що питання стягнення судових витрат, судом апеляційної інстанції не вирішено.

Як встановлено з матеріалів справи, Міністерство оборони України у своїй апеляційній скарзі просило скасувати рішення суду першої інстанції, яким з останнього стягнуто у відшкодування моральної шкоди 150 000 грн, що є вимогою немайнового характеру, за яку ставка судового збору, відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», становила 640 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (1 600 грн)).

При подачі апеляційної скарги заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 704 грн (640 грн х 110%), відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір». Оскільки позивач ОСОБА_5 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір належить стягувати в дохід держави у відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України.

З огляду на викладене, наявні передбачені законом підстави для ухвалення додаткової ухвали про стягнення з Міністерства оборони України на користь держави суми судового збору у розмірі 704 грн за подачу апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2017 року.

Керуючись ст. 220 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Стягнути з Міністерства оборони України на користь держави 704 (сімсот чотири) грн судового збору.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.