№ 7046769, 24.11.2009, Vinnytsia District Administrative Court

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4638/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

При секретарі судового засідання: Решетнік Зінаїді Володимирівні

За участю представників сторін:

позивача : Васюта І.В. - представник за довіреністю;

відповідача : Демков В.А. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці

до: малого виробничого підприємства "Гарант"

про: стягнення заборгованості у розмірі 9022,59 грн.

ВСТАНОВИВ :

02.11.2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці до малого виробничого підприємства "Гарант" про стягнення заборгованості у розмірі 9022,59 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач, як страхувальник, відповідно до вимог п.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 р. (далі Закон №1058-IV) зобов'язаний сплачувати страхові внески згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків - недоїмка.

Відповідач порушив вимоги чинного законодавства, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 5588,28 грн. за період з грудня 2008 р. по вересень 2009 р. Підприємству направлялися вимоги про сплату боргу від 06.08.2009р. №Ю-137, від 02.09.2009р. №Ю-137, від 05.10.2009р. №Ю-137. Боржник протягом 10-ти робочих днів після отримання вимог не сплатив зазначені у вимогах суми та не оскаржив їх. Таким чином, відповідачу нараховано штрафні санкції та пеню в загальній сумі 8859,59 грн. За період з 01.01.2009 р. по 27.10.2009 р. відповідачем перераховано кошти в рахунок погашення заборгованості до Пенсійного фонду України в сумі 5372,32 грн. Крім того, станом на 01.01.2009р. за малим виробничим підприємством "Гарант" рахується переплата в сумі 46,96 грн. Отже, загальна сума заборгованості станом на 28.10.2009р. складає 9022,59 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала. Просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Мале виробниче підприємство "Гарант" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як стверджується матеріалами справи, борг із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у малого виробничого підприємства "Гарант" виник в результаті несплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у період з грудня 2008р. по вересень 2009р.

Згідно ст. 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України №1058-IV та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У частині 10 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” зазначено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

В силу п.3 ст. 106 вказаного Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На підставі п. 2 ч. 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду України, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням вищевказаних положень Закону позивачем застосовано до відповідача фінансові санкції та прийняті рішення № 547 від 12.05.2009р., №548 від 12.05.2009р., №549 від 12.05.2009р.

Крім того, позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: надсилалися вимоги про сплату боргу від 06.08.2009р. №Ю-137, від 02.09.2009р. №Ю-137, від 05.10.2009р. №Ю-137, які протягом 10-ти робочих днів після отримання не сплачені та не оскаржені.

Як вбачається з матеріалів справи, борг, що рахується за відповідачем, визначено на підставі картки особового рахунку платника та розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з грудня 2008р. по вересень 2009р.

Наявність заборгованості доведена представником позивача у судовому засіданні та підтверджується наданими доказами.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи і те, що представник відповідача позовні вимоги визнає, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з малого виробничого підприємства "Гарант" (вул. Фрунзе, 68/53, м. Вінниця, 21032, р/р 260053011454 в ВФ ПІБ МФО 302571, код ЄДРПОУ 13300399) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (вул. 50-річчя, Перемоги, 7, м. Вінниця, 21100, р/р 25605323530103 в ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк" МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097763) заборгованість в сумі 9 022 грн. 59 коп. (дев'ять тис. двадцять дві грн. 59 коп.).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 27.11.09 о 16:45

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович