
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
23 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/11383/17Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Іщук Л. П., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2017 року у справі № 461/5667/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов"язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2017 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов"язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржене судове рішення прийнято 24 жовтня 2017 року.
Апеляційну скаргу подано 09 листопада 2017 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.
Згідно з абзацом 1 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз’яснити, що відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення не буде подано в зазначений строк, або вказані нею підстави, для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 186, 189, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2017 року у справі № 461/5667/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов"язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити апелянту тридцятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особі, яка подала апеляційну скаргу, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя ОСОБА_3The court decision No. 70449916, Lviv Administrative Court of Appeal was adopted on 23.11.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 461/5667/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: