Court ruling № 70447309, 18.03.2015, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 березня 2015 року Справа № 910/8322/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівАлєєвої І.В., Прокопанич Г.К., розглянувши заяву ОСОБА_4про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2013 р. (головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.)у справі№ 910/8322/13 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтахімпроект"доОСОБА_4 (акціонера Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтахімпроект") прозобов'язання вчинити дії,за участю представників сторін:позивача:не з'явились;відповідача:ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2013 р. касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 р. у справі №910/8322/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Від ОСОБА_4 03.03.2015 р. до суду надійшла заява без номера від 28.02.2015 р., в якій заявник, посилаючись на надання судом касаційної інстанції вказівок при направленні справи на новий розгляд, що є обов'язковими для судів нижчих інстанцій, просив суд касаційної інстанції детально роз'яснити положення мотивувальної частини постанови (як зазначено в заяві - ч. 1 стор. 4 - ч. 5 стор. 5) з метою однозначного розуміння вказаних положень. У заяві заявник зазначає, що касаційна інстанція в мотивувальній частині постанови дійшла висновку відносно фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, в контексті положень ст.ст. 28, 32 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" відносно строків розміщення емітентом (позивачем) емісійних цінних паперів (акцій) і затвердження результатів їх розміщення (за результатами укладення емітентом із першими власниками ( в т.ч. акціонером) договорів купівлі-продажу емісійних цінних паперів).

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 05.03.2015 р. № 02-05/109 для розгляду заяви про роз'яснення постанови від 02.12.2013 р. у справі сформовано колегію із суддів, які приймали зазначену постанову, в наступному складі: головуючий суддя - Євсіков О.О. (доповідач), судді Алєєва І.В., Прокопанич Г.К.

Запитом від 05.03.2015 р. за № 910/8322/13/107/2015 судом витребувано справу з Господарського суду міста Києва.

Після надходження справи з місцевого господарського суду, ухвалою Вищого господарського суду України від 11.03.2015 р. призначено розгляд заяви ОСОБА_4 про роз'яснення постанови на 18.03.2015 р.; про дату, час і місце розгляду відповідної заяви повідомлено учасників судового процесу.

У поданій заяві відповідач зазначає, що вбачає у висновку суду касаційної інстанції підставу вимагати, в контексті ч. 7 ст. 36 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", повернення грошових коштів, внесених акціонером як плату за розміщувані цінні папери (що залишилися не розміщеними у зв'язку з відсутністю відповідних договірних відносин між акціонером та емітентом); вбачає у викладених судом касаційної інстанції в мотивувальній частині постанови обставинах справи підставу для здійснення емітентом обов'язкових дій, спрямованих на повернення інвестору (акціонеру) грошових коштів, які надійшли як плата акціонера за розміщувані цінні папери; як підставу для обов'язкових дій та розглядає викладені обставини, пов'язані, зокрема з укладення договору купівлі-продажу емісійних цінний паперів емітента як привід для НКЦПФР до дій в контексті ч. 3 ст. 35 вказаного Закону щодо застосування до емітента санкцій в порядку ч. 7 ст. 36 згаданого Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Роз'яснення судового рішення - це виклад його у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння судового рішення. Роз'яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті його частини, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Розглянувши заяву ОСОБА_4 про роз'яснення на підставі ст. 89 ГПК України постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2013 р., колегія суддів бере до уваги таке.

Зі змісту заяви не вбачається обставин неоднозначного розуміння судового рішення, оскільки в частині, яку просить роз'яснити заявник (як зазначено в заяві - ч. 1 стор. 4 - ч. 5 стор. 5), йдеться про зміст позовних вимог, їх обгрунтування та цитуються певні норми законодавства, які не були враховані судами під час первісного розгляду справи. Натомість викладені в заяві питання фактично стосуються роз'яснення того, що вправі або зобов'язані робити позивач, відповідач та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в контексті обставин, встановлених під час перегляду справи.

Колегія суддів відзначає, що постановою від 02.12.2013 р. касаційна інстанція направила справу на новий розгляд, оскільки вважала висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також через неповне врахування норм права, що регулюють діяльність акціонерних товариств. При цьому в межах предмета позову розглядались вимоги про зобов'язання відповідача до вчинення дій, а саме: зобов'язання акціонера ОСОБА_4 виконати свій обов'язок з надання розпорядження зберігачу ПАТ Комерційний банк "Надра" на зарахування придбаних ОСОБА_4 14383 акцій ПАТ "Укрнафтохімпроект" за реєстраційним номером випуску цінних паперів 221/1/2012-Т від 20.11.2012 р.

Колегія суддів також звертає увагу заявника на положення статті 111-7 ГПК України, якою визначені межі перегляду справи в касаційній інстанції та відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами нового розгляду даної справи постановою від 23.04.2014 р. (з урахуванням ухвали від 17.09.2014 р.) Київським апеляційним господарським судом прийнято нове рішення у даній справі, яким у задоволенні позову про зобов'язання акціонера ОСОБА_4 виконати свій обов'язок з надання розпорядження зберігачу ПАТ Комерційний банк "Надра" на зарахування придбаних ОСОБА_4 14383 акцій ПАТ "Укрнафтохімпроект" за реєстраційним номером випуску цінних паперів 221/1/2012-Т від 20.11.2012 р. відмовлено. Зазначене рішення було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2014 р.

З огляду на те, що доводи скаржника про роз'яснення постанови від 02.12.2013 р. у даній справі фактично зводяться до необхідності роз'яснити, що вправі або зобов'язані робити позивач, відповідач та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в контексті обставин, встановлених під час перегляду (нового розгляду) справи, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 89 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_4 у роз'ясненні постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2013 р. у справі № 910/8322/13.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіІ.В. Алєєва Г.К. Прокопанич