Decision № 704452, 07.06.2007, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" червня 2007 р.

Справа № 5/1325

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кулясов С.В., дов. від 22.01.07.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" (м. Київ)

до Приватного підприємця "Меблева фірма "Ант - Дереволад" (с. Ярунь Новоград - Волинського району)

про стягнення 5362,37 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 4192,86грн., 650,98грн. пені, 411,52грн. інфляційних та 107,01грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином. 04.06.07. надіслав до суду клопотання у якому визнає основний борг та просить розглядати справу без участі представника відповідача.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив у судовому засіданні документи: товарно - транспортні та видаткові накладні, претензію, договір, виписки з банку, клопотатання відповідача статут та довідку про включення до ЄДРПОУ позивача, поштові квитанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості між сторонами, позивач продав відповідачеві товар на загальну суму 5192,86грн., що підтверджується податковою накладною від 31.05.06р., видатковою накладною № 19894-Київ від 31.05.06 та довіреністю ЯЛЖ №019987 від 30.05.06. ( а.с.17 - 21).

Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши 1000 грн., про що свідчить виписка з банку від 18.09.06р., внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 4192,86грн., що не заперечується відповідачем.

Таким чином, сума основного боргу складає 4192,86грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 650,98грн. пені .

Проте, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення 650,98грн. пені, важаючи, що позивач безпідставно нарахував її відповідачеві, оскільки сторони не погодоли між собою відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним (ч.2 ст. 547 ЦК України).

Суд не приймає доводи позивача при нарахуванні пені - договір поставки №196/06 від 31.05.2006р., оскільки у видатковій накладні №19894-Київ від 31.05.07. та довіреності не значиться підстава отримання товару: зазначений договір. Як вбачається із виписки банку від 18.09.06. відповідач частково сплатив вартість товару в сумі 1000грн. за комплектуючі матеріали згідно рахунку б/н від 18.09.06, а не згідно договору (а.с.22).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 411,52грн. - інфляційних та 107,01 грн. - три проценти річних ( а.с. 4-5).

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних та річних, суд вважає, що нарахування трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам діючого законодавства.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у клопотанні за №40 від 01.06.07. борг визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 4192,86грн. основного боргу, 107,01грн. 3% річних та 411,52грн. інфляційних. А в решті позову відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525,526, 547, 625, 692 ЦК України, 33,34,49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Меблева фірма "АНТ - Дереволад", 11762, с. Ярунь, вул. Леніна, 36 -а, Новоград - Волинського району, Житомирської області, фактична адреса: 11720 м. Новоград-Волинськ, вул. Таращанського полку, 6, Житомирської області, р/р 260063173001 в філії АБ "Енергобанк" м. Новоград-Волинськ, МФО 311603, код 31881744,

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М." 03000, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26, фактична адреса: 03022, м. Київ, вул. Трутенка, 10, р/р 26003016967980 в банк "Фінанси та кредит" м. Києва, МФО 300131, код 311213,

- 4192,86грн. - основного боргу,

- 411,52грн. - інфляційних,

- 107,01грн. - 3% річних,

- 89,62грн., - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,

- 103.68грн.- витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Брагіна Я.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - сторонам