Decision № 7043646, 25.11.2009, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2009 р.Справа № 15/100-1822

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" вул. 22 Січня, 7а, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800

до відповідача Фермерського господарства "Княжина", с. Староміщина, Підволочиський район, Тернопільська область, 47834

про стягнення грошових коштів в розмірі 41.467,76 грн.

за участю представників сторін:

позивача:          Юрисконсульт Рій Ольга Миколаївна, довіреність № 368 від 13.10.09р.;

відповідача:          не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" вул. 22 Січня, 7а, смт. Підволочиськ, Тернопільської області звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Фермерського господарства "Княжина" с. Староміщина, Підволочиський район, Тернопільська область про стягнення грошових коштів в розмірі 41.467,76 грн., із яких: 25.311,02 грн. основного боргу, 2.590,05 грн. 3 % річних та 13.566,69 грн. інфляційних нарахувань.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 02.10.2009р., 14.10.2009р. матеріалів не подав, від проведення звірки розрахунків ухилився, повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" вул. 22 Січня, 7а, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, зареєстроване Підволочиською районною державною адміністрацією 20.09.2000р., що підтверджується довідкою АБ № 166269 управління статистики у Підволочиському районі, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

21 жовтня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра" вул. 22 Січня, 7а, смт. Підволочиськ, Тернопільська область (Продавець) та Фермерським господарством "Княжина", с. Староміщина, Підволочиський район, Тернопільська область (Покупець) укладено договір № 50, у відповідності до умов якого Продавець зобов'язався продати (передати у власність) Покупцю товар, а саме насіння ярої пшениці в кількості 19,93 т, а Покупець зобов'язався його прийняти і в повному розмірі оплатити, відповідно до умов договору (п.п. 1.1. –1.3. договору).

Пунктом 2.4. сторони визначили ціну одиниці продукції у розмірі 1270 грн. за одну тону. Загальна суму договору визначена в розмірі 25.311,10 грн. (п. 2.5. договору).

Позивач на виконання взятих зобов’язань відпустив, а відповідач прийняв через свого уповноваженого представника Литвина М.П. (довіреність ЯКУ № 675209 від 21.10.2005р.) товарно –матеріальні цінності (насіння ярої пшениці), що підтверджується накладною № 55 від 21.10.2005р. на загальну суму 25.311,02 грн..

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 665 Цивільного кодексу України, продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність покупця, а покупець приймає або зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 3.4.2. оплата по договору проводиться внесенням на рахунок Продавця коштів з кінцевим розрахунком до 01.05.2006р..

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов’язання по договору № 55 від 21.10.2005р. не виконав.

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (25.311,02 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині оплати поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 13.566,69 грн. інфляційних нарахувань за період травень 2006р. по червень 2009р. та 2.590,05 грн. 3 % річних за період травень 2006 по червень 2009р. правомірними.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з’явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" вул. 22 Січня, 7а, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, щодо стягнення з Фермерського господарства "Княжина", с. Староміщина, Підволочиський район, Тернопільська область, 25.311,02 грн. основного боргу, 2.590,05 грн. 3 % річних та 13.566,69 грн. інфляційних нарахувань обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Княжина", с. Староміщина, Підволочиський район, Тернопільська область, код 32146823 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" вул. 22 Січня, 7а, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, код 30915955 - 25.311,02 грн. основного боргу, 2.590,05 грн. 3 % річних та 13.566,69 грн. інфляційних нарахувань, 414,67 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра" вул. 22 Січня, 7а, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, код 30915955 –536,33 грн. зайво сплаченого державного мита.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "04" грудня 2009р.через місцевий господарський суд.

                    Суддя