Decision № 7043372, 03.12.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2009 р. Справа № 17/290/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Бичковський І.М., довіреність № 3448 від 30.07.2009 року;

від відповідача –Матвєєв С.Б., довіреність № 1 від 05.10.09р.;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/290/09

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “КРЕДОБАНК”, м. Львів, особі Миколаївської філії, ВАТ “КРЕДОБАНК”, 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1-а,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Веселинівські

мінеральні води”, 54055, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 49,

про: стягнення заборгованості за кредитним договором № 73-2007 від 18.12.2007

року у розмірі 225 576 грн. 18 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “КРЕДОБАНК”, в особі Миколаївської філії, ВАТ “КРЕДОБАНК” (надалі-позивач), звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Веселинівські мінеральні води” (надалі - відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором № 73-2007 від 18.12.2007 року у розмірі 225 576 грн. 18 коп.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

18.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір кредитної лінії №73-2007 (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався в межах максимального ліміту заборгованості у розмірі 175000 грн. надавати кредити на строк не більше 24 місяців з кінцевим терміном повернення 17.12.2009р., а відповіда зобов'язався у встановлені Договором строки повернути кредити та сплатити проценти у розмірі 18% річних.

Згідно додаткового договору від 26.05.2008р. до Договору кредитної лінії, було змінено розмір відсоткової ставки, який склав 21% річних. Додатковою угодою від 27.11.2008р. розмір відсоткової ставки за користування кредитом було підвищено до 24,5% річних.

18.12.2008р. закінчився термін дії договору віл. 18.12.2007р.страхування предмету забезпечення зобов'язань (яким є нежитловий об'єкт - будинок № 26-а, що знаходиться у смт. Веселинове по вул. Будівельників - договір іпотеки додається), в зв'язку з чим. па підставі п.2.1.5. Договору кредитної лінії, розмір відсоткової ставки збільшився на 2% річних вище діючої. Таким чином, розмір відсоткової ставки з 01.01.2009р. склав 26,5% річних.

Прийняті на себе зобов'язання по Договору, позивач виконав у повному обсязі, оплативши з позичкового рахунку Боржника №2063601011108 платіжні доручення на загальну суму 174 505,69грн. відповідно до цільового призначення кредиту, вказаного в п.2.1.2. Кредитного договору (платіжні доручення додаються) та умов додаткових договорів, якими оформлювалися кожна видача кредиту в межах кредитної лінії (а.с. 11-22).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), і вимогами законодавства. Всупереч цьому, відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Договором.

Так, згідно п.5.1. Договору кредитної лінії, позичальник зобов'язувався повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором і додатковими договорами. Додатком №1 до Договору кредитної лінії визначено порядок встановлення максимального ліміту заборгованості. Тобто, з 17.06.2009р. Боржник мав щомісячно погашати кредит, щоб не перевищувати максимальний ліміт заборгованості. Цієї умови Боржник не виконав, в зв'язку з чим, розмір заборгованості за кредитом становить 174 505,69грн.

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору боржник зобов'язаний сплачувати банку проценти щомісячно. Проте, і цієї умови боржник не виконав, в зв'язку з чим заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом станом на 28.08.2009р. становить 43 645,81грн..

Згідно п.4.1.3 Кредитного договору, відповідач мав сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом в розмірі 50 грн. В зв'язку з невиконанням цієї умови Кредитного договору заборгованість по сплаті комісій станом на 28.08.2009р. становить 427,20грн.

Крім цього, відповідно до п.7 Кредитного договору встановлено відповідальність за неналежне виконання умов договору, зокрема п.7.1. передбачає у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором Боржник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки. Згідно п.7.7. Кредитного договору, сторони домовилися, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені), за цим договором прирівнюється до строку позовної давності встановленої законом для основної вимоги за цим договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по поверненню кредиту, процентів за його користування та комісій, він зобов'язаний сплатити позивачу пеню, розмір якої станом на 28.08.2009 року становить: за несвоєчасне повернення основного боргу -1 786,59грн., процентів - 5 167,72грн., комісій -43,17грн.

Згідно п. 5.10. Договору кредитної лінії, позивач, у випадках, передбачених п.2.9. цього договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту/кредитів, процентів, комісій та інших платежів, про що письмово повідомляє відповідача. У п.2.9 Договору кредитної лінії передбачено такі обставини як несвоєчасна сплата процентів та/ або не повернення кредиту, перевищення ліміту заборгованості за кредитною лінією. Як вже було зазначено вище, відповідач несвоєчасно сплачує відсотки за користування кредитом та з 17.06.09р. перевищив максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією. В зв'язку з цим позивач 15.07.2009р. надіслав Боржникові вимогу достроково повернути кредит, відсотки та усі інші належні до сплати платежі. Вимога залишилася без відповіді та без задоволення.

Таким чином, на підставі п.5.10, п.2.9 Договору кредитної лінії, ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, позивач вимагає дострокового повернення частини кредиту, що залишилась не сплаченою.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач у судове засідання з`явився, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконува тися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України приписано, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення за гальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 ГПК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Суд за власною ініціативою у відповідності до вимоги ст. 232 ГПК України перерахував розмір пені за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.6., сума якої становить 1660 грн. 12 коп., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового поверненя частини позики, що залишилась та сплатити процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

          Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “КРЕДОБАНК” в особі Миколаївської філії, ВАТ “КРЕДОБАНК” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Веселинівські мінеральні води”, (54055, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 49; код 33250832) заборгованість у розмірі 174505 грн. 69 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 43645 грн. 81 коп., заборгованість по сплаті комісій 427 грн. 20 коп., пеня за несвоечасне повернення боргу у розмірі 1660 грн. 12 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом 5167 грн. 72 коп. пеня за несвоєчасну сплату комісій 43 грн. 17 коп. державне мито у розмірі 2254 грн. 50 коп. та 235 грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь відкритого акціонерного товариства “Кредобанк”(79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78) в особі Миколаївської філії ВАТ “Кредобанк”(54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1-А; ідентифікаційний код 23627339).

3.          В іншій частині задоволення позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя