Decision № 7041663, 05.11.2009, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Тип документа

іменем України

05.11.09 р. Справа № 33/192

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Івтекс” м.Донецьк

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

про стягнення 113547 грн. 77 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - адвокат

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Івтекс” звернулось до господарського суду з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 88513 грн. 67 коп., пені в сумі 25 034 грн. 10 коп. за договором оренди №010108/1-ДЛВ від 01.01.08р.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

У звязку з закінченням повноважень судді Новікової Р.Г. відповідно до статті 4-6 ГПК України, розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області та наказу голови суду №260 від 25.04.08р. справу №33/192 було передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Позов мотивовано тим, що 01.01.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ІВТЕКС”, далі Орендодавець, та відповідачем фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, далі Орендар, був укладений договір оренди №010108/01ДЛВ, згідно пункту 1.1 якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину приміщення торгівельно-офісного центру, загальною площею 42,80 кв. м, який розташований за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченко, буд. 42-а.

Строк дії договору оренди передбачено пунктом 6.1 договору до 31.12.09р.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.08р., що відповідає пункту 4.1 договору оренди.

Пунктом 8.5 договору оренди визначено порядок своєчасного внесення орендної плати, зокрема, Орендар щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата повинен перерахувати Орендодавцеві орендну плату.

Докази у справі свідчать про те, що свої зобовязання за договором Орендар не виконав, і на час використання спірного приміщення за ним утворився борг з орендної плати в сумі 88513 грн. 67 коп., який позивач намагається стягнути з відповідача.

Пунктом 36.2 договору встановлений порядок відповідальності за несвоєчасне внесення орендних платежів у вигляді пені в сумі 0,2 % від суми боргу за кожний день прострочення виконання грошових зобовязань.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 25034 грн. 10 коп. за період з квітня 2008р. по березень 2009р.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна.

Судом прийнято до уваги, що учасники судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є субєктами господарювання.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов, передбачених законом для договорів: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638 ЦК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Обовязки щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього боргу з орендної плати в сумі 88513 грн. 67 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобовязання існує тільки тоді, коли існує основне зобовязання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати підтверджено обставинами справи та доказами.

Сторони встановили, що строк позовної давності щодо стягнення пені 3 роки, що відповідає вимогам ст. ст. 258, 259 ЦК України, якими встановлено, що позовна давність може бути збільшена за домовленістю сторін.

Оскільки сторонами це відображено в пункті 36.2 договору, то її нарахування здійснюється за період з квітня 2008р. по березень 2009р. Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 25034 грн. 10 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У звязку з тим, що за згодою позивача, присутнього у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, згідно вимог частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, ст. ст. 283, 286 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, ч. 3 ст. 43, 44, 45, 49, 82, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ІВТЕКС” задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 від 16.02.96р., ідентифікаційний номер платника податків та інших платежів НОМЕР_1, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „ІВТЕКС”, 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, буд. 42-а, ід. код 31552095, р/р 26003101318062 в Юзівській філії ЗАТ „ОТП Банк” в м. Донецьк, МФО 335775, борг з орендної плати в сумі 88513 грн. 67 коп., пеню в сумі 25034 грн. 10 коп., витрати по державному миту в сумі 1135 грн. 48 коп. та забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп., видавши наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя