№ 70415136, 16.11.2017, Kyiv Administrative Court of Appeal

Справа: № 826/4866/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України, публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олена Віталіївна, публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк», про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (надалі за текстом - «ТОВ «Жуляни») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 779/5 від 03.03.2017 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України, публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (надалі за текстом - «ПАТ «Єврогазбанк»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просять скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.11.2013 р. між ПАТ «Єврогазбанк» та ТОВ «Індексагрохолдинг» укладено кредитний договір № 766-071113, за умовами якого, та додаткових угод, товариству було відкрито відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом 77 500 000 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за названим кредитним договором, 13.12.2013 р. укладено договір іпотеки № 1244-301213/1.

Згідно цьому договору ТОВ «Жуляни», ТОВ «Лангруп», ТОВ «Роял Хоспітеліті Груп», ТОВ «Лакшмі-8» передали в заставу банку належну їм на праві спільної часткової власності нежитлову будівлю готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18 667 кв.м по вул. Молодогвардійська, 32, у Солом'янському районі, м. Києва.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Індексагрохолдинг» умов кредитного договору та згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. було прийнято рішення № 29654212 від 18.05.2016 р. про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Єврогазбанк» та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про право власності № 14560381.

26 вересня 2016 р. приватний нотаріус, на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016 р. у справі № 820/2792/16, прийняв рішення № 31571940 про скасування запису про право власності № 14560381.

Такі дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. ПАТ «Єврогазбанк» оскаржило до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (надалі за текстом - «Комісія»).

За результатами розгляду скарги Комісією ухвалено висновок від 07.12.2016 р., яким скаргу задоволено та скасовано рішення про скасування № 31571940 від 26.09.2016 р.

Названий висновок обґрунтовано тим, що в силу положень пункту 2.6 Розділу ІІ Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили. Водночас, на момент прийняття нотаріусом оскаржуваного рішення відповідне судове рішення було відсутнє.

На підставі цього висновку Міністерство юстиції України видало наказ № 779/5 від 03.03.2017 р. та скасувало рішення № 31571940 від 26.09.2016 р. Цим же наказом тимчасово, строком на 2 місяці, блоковано доступ приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 р. № 1952-IV (надалі за текстом - «Закон № 1952-IV»).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

В силу положень ст. 10 Закону № 1952-IV нотаріус є державним реєстратором.

За змістом частини 2 статті 26 Закону № 1952-IV у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Частиною 5 статті 13 Закону № 1952-IV установлено, що порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.

Процедура ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначена Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26 жовтня 2011 р., пунктом 44 якого було передбачено, що порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав установлює Мін'юст.

У період виникнення спірних правовідносин був чинним Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12.12.2011 р. зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 р. за № 1429/20167 (надалі за текстом - «Порядок»).

Відповідно до пункту 2.6 Розділу ІІ Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

За приписами підпункту 2.14.2 пункту 2.14 Розділу ІІ Порядку державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав у разі, якщо подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства.

Із наведено випливає, що державний реєстратор може прийняти рішення про скасування державної реєстрації прав або про скасування запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виключно на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та завірене належним чином.

У даній правовій ситуації таке рішення було відсутнє.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016 р. у справі № 820/2792/16, на яку посилався позивач, на момент вчинення спірної реєстраційної дії не набрала законної сили і у подальшому була скасована ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 р., а провадження у справі закрито з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги, що частиною 6 статті 37 Закону № 1952-IV Міністерству юстиції України за результатами розгляду скарги надано право прийняти рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав та тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, колегія суддів приходить до висновку, що наказ № 779/5 від 03.03.2017 р. прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем не було повідомлено представника ТОВ «Жуляни» про розгляд скарги, чим порушено процедуру розгляду.

Відповідно до пункту 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25 грудня 2015 р., суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Тобто, наведеною правовою нормою передбачено альтернативні способи повідомлення осіб, запрошених до розгляду скарги по суті.

При цьому, матеріали справи свідчать, що відповідне оголошення було розміщене на офіційному веб-сайті відповідача.

Крім того, сторонами не заперечується той факт, що представник позивача був присутнім на засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Так само помилково окружний адміністративний суд вдався до аналізу нікчемності договору про розірвання договору іпотеки, оскільки це питання виходить за межі предмету спору.

Посилання позивача на те, що ПАТ «Єврогазбанк» зверталось з аналогічною скаргою до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві і банку було відмовлено у її задоволенні не ґрунтується на нормах чинного законодавства враховуючи те, що пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону № 1952-IV розгляд скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав віднесено до повноважень Міністерства юстиції України.

Крім того, ТОВ «Жуляни» не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у відповідача передбачених Законом № 1952-IV підстав для відмови у задоволенні скарги ПАТ «Єврогазбанк».

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 21 листопада 2017 р.