Головуючий першої інстанції Качуріна Л.С.
Головуючий апеляційної інстанції Юрченко В.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 листопада 2009 року справа № 2-а-148/09/1270
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Юрченко В.П. Суддів
при секретарі Горбенко К.П., Лях О.П.
Барбаш Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційну скаргу
На постанову
Від Державної податкової інспекції у місті Первомайську
Луганського окружного адміністративного суду
23 квітня 2009 року по справі № 2-а- 148/09/1270 за позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Державної податкової інспекції у місті Первомайську про Визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
ДП «Ніколь» звернулось з позовом до ДПІ у м. Первомайську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2008 року № 0000411500/0 яким визначено суму податкового зобовязання за платежем: плата за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на суму 32704.25 грн.
В обґрунтування позову вказано, що позивач зареєстрований як платник податків та перебуває на податковому обліку в Державній податкові інспекції у Жовтневому районі м.Луганська. Одним із видів його діяльності є надання послуг у сфері грального бізнесу. Позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення є недійсним, оскільки у податкового органу не було підстав для нарахування податкового зобовязання, оскільки донарахування плати за торгові патенти неправомірно здійснено на підставі закону України про державний бюджет на відповідний рік.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року позов задоволено повністю, визнано недійсним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання на суму 32704.25 грн. Суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки податковим органом неправомірно проводилась камеральна перевірка, тому що позивачем не подавались податкові декларації. Порушення процедури проведення перевірки та акт, складений за наслідками перевірки став підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання сторони не зявились з невідомих суду причин, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Судова повістка про виклик в суд на адресу позивача направлялась за зазначеною в позові адресою, та відповідно до статті 40 КАС України вважається врученою. Крім того, сторонам направлялись телефонограми про час і місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований як платник податків та перебуває на податковому обліку в Державній податкові інспекції у Жовтневому районі м.Луганська, є юридичною особою. Одним із видів його діяльності є надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто здійснювало операції, які підлягали патентуванню.
Відповідачем проведено документальну (камеральну) невиїзну перевірку ДП «Ніколь» з питань дотримання вимог норм Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», за період з 01.01.2004 року по 01.12.2007 року, за наслідками якої складено акт від 12.02.2008 року № 102/15-31783975 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2008 року № 0000411500/0 яким визначено суму податкового зобовязання за платежем: плата за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу сплачену юридичними особами, на суму 32704.25 грн., в звязку з порушенням ч.3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідно до акта перевірки, суть порушення зазначена в тому, що субєктом господарювання, всупереч вимогам ч.3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», здійснено неповну та несвоєчасну сплату до бюджету вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Пунктом 18 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що плата за патент входить до системи загальнодержавних податків і зборів.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (в редакції чинній на час виникнення спору) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Як зазначено в запереченнях на позов, ДП «Ніколь» при сплаті вартості патенту, не врахував зміни до Закону, які внесені законами України про державний бюджет на відповідний рік, відповідно до яких вартість патенту збільшилась.
Відповідно до статті 5 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (далі Закон № 98/96-ВР) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення таких операцій встановлюється у фіксованому розмірі (за рік). Оплата вартості цього патенту провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. У 2004 році вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу було збільшено: у тому числі встановлені частиною 3 статті 5 Закону № 98/96-ВР цифри “1400” відповідно до статті 57 Закону України від 27 листопада 2003 року № 1344-IV “Про Державний бюджет України на 2004 рік” (згідно зі статтею 111 уведений у дію з 1 січня 2004 року) замінено цифрами “2800”.
Законом України від 23.12.2004 р. N 2285-IV внесено зміни в частину 3 статті 5 цього Закону, та визначено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 4200 гривень.
З матеріалів перевірки вбачається, що підприємством за 1 квартал 2005 року здійснено частину оплати за 29 торгових патентів платіжним дорученням № 15 від 14.12.2004 року у сумі 12512 грн., та в подальшому здійснено доплату платіжним дорученням від 24.12.2004 року на суму 2922 грн., та зараховано в суму оплати переплату попереднього періоду 6388.19 грн.
Позивач не скористався правом провести оплату вартості торгових патентів за весь строк їх дії, а тому податковим органом правомірно проведено донарахування зазначеного податку на підставі змін, внесених Законом України від 23.12.2004 р. № 2285., із встановленої вартості 4200 грн.
Відповідно до частини 4 статті 5 Закону № 98, - Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.
Частиною 5 цієї статті встановлено, що під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії. Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Тобто, законодавчо встановлено, що субєкт господарювання звільняється від обовязків додаткового внесення вартості торгового патенту тільки у разі оплати його вартості за весь термін дії, тобто за 60 місяців.
Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про порушення податковим органом процедури проведення камеральної перевірки.
Податкові зобов'язання, відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і приписів Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами Державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18 липня 2005 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, повинні прийматись податковим органом при умові донарахування ним та узгодження сум відповідно до вимог чинного законодавства, а також у інших випадках, чітко визначених законом.
Узагальнюючим податковим роз*ясненням щодо упорядкування обліку плати за торгові патенти та порядку стягнення нарахованих чергових платежів за торгові патенти у разі їх несплати, затвердженого Державною податковою адміністрацією України від 18 серпня 2006 року № 494, розяснено, що « відповідно до пункту 1 статті 8 Закону N 509 та з метою забезпечення оперативного обліку платежів до бюджету наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року N 276, зареєстрованим Мін'юстом України 2 серпня 2005 року за N 843/11123, затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України. Чергові нарахування плати за торговий патент в картках особових рахунків платників при відсутності подачі розрахунку не можуть розглядатись як узгоджене податкове зобов'язання у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181 зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2181). Узгодженим податковим зобов'язанням плати за торговий патент у розумінні цього Закону може розглядатись лише зобов'язання, визначене за результатами перевірки податковим органом у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій та узгоджене в установленому порядку. Враховуючи вищевикладене, норми статті 6 Закону N 2181 щодо вжиття податковими органами заходів з погашення податкового боргу платника можуть застосовуватись лише у разі несплати у встановлений термін узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за торговий патент, визначеної податковим органом за результатами проведеної перевірки .»
Згідно статті 19 Конституції України посадові особи суб'єктів владних повноважень, якими є й податкові органи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неповне з*ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Первомайську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-148/09/1270 задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-148/09/1270 за позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Державної податкової інспекції у м.Первомайську Луганської області - скасувати.
Відмовити в задоволені позовних вимог Дочірнього підприємства «Ніколь» до Державної податкової інспекції у м.Первомайську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2008 року № 0000411500/0.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 24 листопада 2009 року, повний текст постанови складено 30 листопада 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Колегія суддів:
The court decision No. 7036498, Donetsk Administrative Court of Appeal was adopted on 24.11.2009. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 2а-148/09/1270. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: