Court ruling № 70226749, 02.11.2017, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

02.11.2017

Справа № 910/19018/17

Суддя Ковтун С.А., розглянувши

позовну заяву Львівської митниці ДФС

до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України

про стягнення 7840070,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України 7840070,45 грн. сум податків та зборів (обов’язкових платежів) і митних зборів за недопоставку товару при проведенні операцій МДП за виставленими Львівською митницею Міндоходів фінансовими претензіями, у зв’язку із недопоставкою товарів до митниць призначень що переміщувались за відповідними книжками (19 штук) та порушенням Конвенції МДП.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач посилається угоду від 30.07.1999, укладену між Державною митною службою України і Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України, у параграфі 13 якої визначено, що всі спірні питання, які можуть виникати в процесі застосування Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (далі - Конвенція МДП) (1975 р.), вирішуються сторонами шляхом переговорів, а у разі недосягнення взаємної згоди спори за цією угодою розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням відповідача.

Станом на дату подачі позову до суду (31.10.2017) місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Вирішуючи питання чи в даному випадку договір є господарським суд виходять з такого.

Господарський договір регулюється нормами Цивільного кодексу України і має місце там, де рівні, вільні та майново відокремлені суб’єкти досягають між собою домовленості з приводу чогось важливого для них.

Водночас рівність не властива сторонам адміністративного договору, тому що одна з них завжди залежна від іншої й не вільна у виразі своєї волі – укладати або не укладати договір, а також у формуванні його умов. В адміністративному договорі не спостерігається вільне волевиявлення сторін при його укладенні.

Відповідно до п. 14 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

У даному випадку стороною угоди є суб’єкт владних повноважень – Державна митна служба, а предметом регулювання договору – сплата відповідачем митних зборів за порушення процедури МДП, допущеної перевізником при використанні книжки МДП. Статус відповідача як особи, що несе відповідальність автоперевізників та, відповідно, набуває статусу зобов’язаної особи перед Державною митною службою за кожну книжку МДП, заснований на нормативно-правовому акті, який носить публічний характер – постанові Кабінету Міністрів України № 572 від 1993 «Про заходи щодо забезпечення функціонування в країні системи міжнародних автомобільних перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП», а тому укладення угоди від 30.07.1999 не пов’язано з вільним волевиявленням сторін, а є результатом застосування адміністративного припису.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів поширюється юрисдикція адміністративних судів.

З огляду на викладене даний спір не підвідомчий господарським судам України, що є підставою для відмови у прийнятті вказаної позовної заяви.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви відмовити.

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві.

Повернути Львівській митниці ДФС (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код 39420875) з Державного бюджету України 117601 (сто сімнадцять тисяч шістсот одну) грн. 06 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 7987 від 18.10.2017.

Суддя С. А. Ковтун