Court ruling № 70165039, 02.11.2017, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"02" листопада 2017 р. Справа № 5023/2765/12

вх. № 236

Суддя господарського суду: Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання: Кучко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби (вх. № 236 від 04.09.2017) по справі № 5023/2765/12

суб'єкт оскарження - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110)

по справі №5023/2765/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5",

с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область

про стягнення 460 348,23 грн.

за участю представників:

скаржника - ОСОБА_2 , довіреність № 14-77 від 14.04.2017

стягувача - не з'явився

Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2012 р. у даній справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні витрати у розмірі 69 192,03 грн.,3% річних у розмірі 47 467,47 грн., пеню у розмірі 245 566,93 грн., 7% штрафу у розмірі 97 677,66 грн. та 9 198,08 грн. судового збору.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ від 18.02.2013.

04.09.2017 до господарського суду Харківської області від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (стягувача) надійшла скарга на дії органу державної виконавчої служби (вх. № 236 від 04.09.2017), в якій стягувач просить суд:

- визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.17в межах виконавчого провадження ВП № 38185449:

постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 231,72 грн.;

постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн.

- визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу Шевченківського районного відділу державної від 08.08.17, винесені в межах виконавчого провадження ВП № 38185449, про:

стягнення з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 231,72 грн.;

стягнення з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2017 прийнято до розгляду скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби (вх. № 236 від 04.09.2017), розгляд якої призначено у відкритому судовому засіданні на 21.09.2017 об 11:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2017 заяву ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (скаржника) про збільшення вимог скарги на дії органу державної виконавчої служби повернуто без розгляду та розгляд скарги відкладено на 03.10.2017 р. о 10:15год., відповідно до ст. 77 ГПК України.

25.09.2017 від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (скаржника) надійшла заява про збільшення вимог скарги на дії органу державної виконавчої служби (вх. №31221), в якій спросить суд:

1. Визнати незаконною бездіяльність Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП№ 38185449 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Харківської області від 18.02.13 №5023/2765/12.

2. Зобов'язати державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №38185449 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Харківської області від 18.02.13 №5023/2765/12.

3. Визнати незаконними дії Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві щодо винесення 08.08.17 в межах виконавчого провадження ВП №38185449:

- постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 231,72 грн.;

- постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн.;

4. Визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 08.08.17, винесені в межах виконавчого провадження ВП № 38185449, про:

- стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 231,72 грн.;

- стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн.

Ухвалами господарського суду Харківської області: від 03.10.2017 задоволено клопотання представника Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 17.10 2017 об 11:40год.; від 17.10.2017 розгляд скарги відкладено на 02.11.2017 р. о 10:30год.

20.10.2017 до канцелярії суду (вх. №34489) від Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві надійшли заперечення на скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби (вх. № 236 від 04.09.2017) разом із матеріалами виконавчого провадження №38185449, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

30.10.2017 до канцелярії суду (вх. №35368) від представника Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві надійшли заперечення на заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про збільшення вимог скарги на дії органу державної виконавчої служби, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Скаржник (боржник) в призначене судове засідання 02.11.2017 з'явився, подану скаргу з урахуванням заяви про збільшення вимог скарги на дії Шевченківського РВДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у місті Києві підтримав повністю та наполягав на її задоволення.

Представники стягувача та Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві в призначене судове засідання 02.11.2017 з'явились, про розгляд даної скарги повідомлялись своєчасно та належним чином.

Суд, розглянувши заяву ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про збільшення вимог скарги на дії органу ДВС (вх.№31221 від 25.09.17), в порядку ст. 22 ГПК України приймає її до розгляду та розгляд скарги в подальшому буде відбуватися з її врахуванням.

Розглянувши скаргу, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення з огляду на таке.

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником, або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Згідно з ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби, та регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (далі - постанова № 14) визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Відповідно до п. 2 постанови № 14 стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві на виконанні перебуває виконавче провадження №38185449 з виконання виконавчого документа, а саме - наказу господарського суду Харківської області №5023/2765/12 від18.02.2013 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" 2317,28 грн. судового збору.

29.05.2013 згідно з ст.ст. 17, 19, 21, 25 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV) державним виконавцем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження, копії яких направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома.

Скаржником, при цьому, наголошено про те, що рішення суду було виконано шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за заявою Боржника від 03.06.2016 за вих. № 26-3812/1.2-16, якою боржник повідомив стягувана про припинення ним своїх зобовязань перед відповідачем у сумі 609,00 грн., шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань останнього перед стягувачем, які виникли в тому числі на підставі рішення суду у справі № 5023/2765/12 у сумі 2317,28 грн., у звязку з чим скаржником на адресу Органу ДВС 13.03.17 було надіслано заяву від 24.04.17 № 14/5-281В про закінчення виконавчого провадження ВП № 38185449 оскільки рішення згідно з виконавчим документом виконано.

Проте, скаржником зазначено, що на момент звернення до суду із вказаною скаргою, державним виконавцем постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження, у звязку з фактичним виконанням рішення суду, не винесено.

Також, скаржником зазначено про те, що 08.08.2017 державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій в межах вказаного виконавчого провадження та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 231,72 грн. та витрат виконавчого провадження у розмір 457,92 грн., які, зазначає скаржник, на адресу останнього не надходили, а про їх винесення скаржнику стало відомо з моменту надходження 15.08.17 на його адресу постанови від 09.08.17 про арешт майна боржника по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 38095514 в межах суми стягнення 7 017 828,98 грн., до складу якого згідно вказаної постанови входить виконавче провадження ВП № 38185449 на загальну суму стягнення 3006,92 грн. (2317,28 грн. боргу за рішенням суду + 231,72 грн. виконавчого збору + 457,92 грн. витрат виконавчого провадження).

Таким чином, скаржником зазначено про те, що до складу вказаного зведеного виконавчого провадження включено зобовязання боржника, яке, зазначено останнім, фактично припинене (виконано).

Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.17 в межах виконавчого провадження ВП № 38185449 постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження незаконними, вчиненими з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а отже підлягаючими визнанню недійними.

При цьому, скаржником наголошено про те, що згідно з п.2 Розділу VI «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України 02.04.12 № 512/5 (у редакції наказу Мінюсту України від 29.09.16 № 2832/5), зареєстрованим в Мінюсті України 30.09.16 за № 1302/29432, - витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Таким чином, з огляду на зазначені вище приписи Закону № 1404 скаржником наголошено про те, що оскільки заходи примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження ВП № 38185449 державним виконавцем не вживались, зобовязання боржника припинено не шляхом примусового стягнення з нього коштів, правові підстави для стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми зазначеній у виконавчому документі, а також витрат виконавчого провадження, у державного виконавця, на думку скаржника, відсутні.

Статтею 58 Конституції України, визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як визначено ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

05.10.2016 р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 р.

Згідно з приписами пунктів 6, 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р., рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до вимог п.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до цього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Так, постановою про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2013 року, винесеною державним виконавцем згідно з вимогами ст.ст. 17, 19, 21, 25 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV), у п. 2 зазначено про те, що боржник зобов'язаний у семиденний термін з моменту відкриття виконавчого провадження оплатити заборгованість на рахунок стягувача, в разі відсутності інформації щодо банківських реквізитів стягувача, кошти слід перерахувати за вказаними у даній постанові реквізитами. Документ, підтверджуючий оплату боргу обов'язково необхідно надіслати на адресу ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві. Також, у п. 3 вказаної постанови також зазначено про те, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (т.с. ІІІ а.с. 103).

З наявних матеріалів справи вбачається, що з огляду на наявну заяву ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про закінчення виконавчого провадження №38185449 у звязку з тим, що борг в сумі 2317,28 грн. погашено згідно заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог від 03.06.16 №26-3812/1.2-16, доказів виконання боржником вимог виконавчого документа, після отримання останнім постанови про відкриття виконавчого провадження - відсутні.

Пунктом 7 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом після набрання чинності цим законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього закону.

Враховуючи вимоги п. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІУ) а саме: у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема, шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Також виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV), 08.08.2017 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, а саме: витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження, та враховуючи частину другу статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (Далі-Закон) у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV) за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Однак, боржник не скористався цим правом та не надав до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві заяви щодо відкладення провадження виконавчого документа по вищезазначеному виконавчому провадженні, вказані докази в матеріалах справи - відсутні.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби та відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби (вх. № 236 від 04.09.2017).

Суддя Сальнікова Г.І.

/справа №5023/2765/12/