Court ruling № 70158071, 07.11.2017, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Луговому Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04.09.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Житлової комісії Київського гарнізону про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.09.2017 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишено без задоволення.

Не погодився із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1, ним подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що розподіл відповідачами у справі жилих приміщень здійснюється під час розгляду справи, порушують матеріально-правові інтереси заявника та не забезпечить реального виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, адже повернути розподілені житлові приміщення на новий розподіл згідно списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні буде практично не можливо. Також зазначає, що судом не прийнято до уваги те, що відповідачами не виконано рішення заступника Міністра оборони України щодо розміщення на веб-сайті МОУ списків черговиків за 2015 рік, а також те, що списки не відповідають встановленій формі, та те, що житлові приміщення розподіляються не за черговістю та на власний розсуд відповідачів. А тому у разі не вжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки розподіл житла в гарнізоні продовжує здійснюватися з порушенням черговості та законності. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову

Позивач в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили її задовольнити.

В судовому засіданні представник Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України МехреньгінаА.Б. заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити.

Представник Житлової комісії Київського гарнізону в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, а тому, враховуючи положення ст. 303-1, ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Житлової комісії Київського гарнізону, в якому просив:

Визнати протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Житлової комісії Київського гарнізону щодо:

не складання Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою в додатку 11 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 № 737;

не включення до Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, у першочерговому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб, які згідно з ст. 46 Житлового кодексу мають переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;

не вжиття заходів щодо розміщення Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, на веб-сайп Міністерства оборони України в мережі Інтернет.

Зобов'язати Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України та Житлову комісію Київського гарнізону:

скласти Список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою (додаток 11 Інструкції);

включити до Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, у першочерговому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб за часом набутгя категорії пільги - позачерговий, які згідно з ст. 46 Житлового кодексу мають перевалене право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;

вчинити дії щодо розміщення Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, на веб-сайті Міністерства оборони України в мережі Інтернет;

утриматися від вчинення дій щодо розподілу жилих приміщень до складання Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою і з включенням до цього Списку у першочерговому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб за часом набуття категорії пільги - позачерговий та розміщення зазначеного Списку на веб-сайті Міністерства оборони України в мережі Інтернет;

розподіл жилих приміщень особам, які потребують поліпшення житлових умов, здійснювати у порядку черги після того, як будуть забезпеченні житлом особи, які перебувають у Списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла.

В заяві про забезпечення позову, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачам вчиняти дії щодо розподілу жилих приміщень до складання списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у київському гарнізоні, за встановленою формою в додатку 11 Інструкції № 737 із включенням до цього Списку у першочерговому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб за часом набуття категорії і пільги-позачерговий та розміщення зазначеного Списку на веб-сайті МОУ в мережі Інтернет.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заявником в заяві про забезпечення позову не викладені обставини щодо можливого ухилення боржника від виконання рішення суду або вчинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим клопотання є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії процесу, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості необхідні для забезпечення позову.

В порядку п.п.2,3 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії. Однак, згідно з ч. 3 цієї норми законодавства види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з цим, заявником не надано обґрунтування поданої заяви в частині того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду відповідачем з огляду на предмет спору. Адже позовні вимоги заявлені стосовно дій відповідачів при складанні списків та їх оприлюднення, а вимоги заяви про забезпечення позову направлені на зупинення здійснення розподілу житлових приміщень. Таким чином вимоги заяви забезпечення позову виходять за межі позовних вимог, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими, і не є такими, що забезпечать виконання можливого рішення про задоволення заявлених вимог.

Крім того, вимоги викладені ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову щодо складання списку в установленій формі та його оприлюднення в мережі інтернет ідентичні вимогам викладеним в позовній заяві, а тому у випадку задоволення заяви про забезпечення позову фактично буде вирішено спір по суті до його розгляду в порядку визначеному ЦПК України, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведенні позивачем доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм процесуального права, які привели, або могли призвести до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04.09.2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: