Court ruling № 70095607, 07.11.2017, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" листопада 2017 р. Справа № 903/859/15 Суддя господарського суду Волинської області Демяк Валентина Миколаївна, розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області

по справі №903/859/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

про стягнення 747719,22 грн.

Представники:

від скаржника: ОСОБА_1 - довіреність від 23.10.2017 року.

від боржника: ОСОБА_2 - довіреність №27/08 від 03.01.2017 року.

від ВДВС: н/з

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 49975730; визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 49975730, яку було винесено 01.08.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3

Підставами скасування вищевказаної постанови скаржник зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження та норми Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 року № 1730-VIII (надалі - Закон № 1730).

У судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав.

Головний державний виконавець Турчинський В.Є. у поясненні від 31.10.2017 року № 04-35/5457 зазначив, що відповідно до ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець зобовязаний був винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій при виконанні виконавчого документу, просив у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі та розглянути справу без участі представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

ДКП "Луцьктепло" в поясненнях від 07.11.2017р. № 5126/08 просить суд відмовити ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в задоволенні скарги на дії органу державної виконавчої служби в повному обсязі, з огляду на наступне:

- в преамбулі Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" зазначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

- статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

- на виконання Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93, 19.06.2017 ДКП "Луцьктепло" звернулося до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України із заявою про включення підприємства до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії .

- відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води тощо, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

- частиною 4 статті 34 вищезазначеного закону визначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

- отже, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень винесена в повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому є законною і не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.10.2017р. по справі № 903/859/15 постановлено стягнути з Держаного комунального підприємства "Луцьктепло" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 184660,74 грн., в тому числі: 131566,11 грн. - інфляційних втрат, 33623,20 грн. - 3% річних та 19471,43 грн. - пені, а також витрат по судовому збору в сумі 7198,07 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 року рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2017 року у справі № 903/859/16 залишено без змін.

На виконання рішення суду першої інстанції та постанови суду другої інстанції видано наказ.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено матеріалами справи Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №93 від 21.02.2017 року включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості на підставі ЗУ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії № 1730-VIII від 03.11.2016 року.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

У відповідності до ч. 4 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Відповідно до наказу господарського суду від 07.12.2015 року № 903/859/15-1 стягувачем визнано ПАТ НАК Нафтогаз України.

Дослідивши надані сторонами докази на обґрунтування своїх доводів та заперечень, суд дійшов висновку про задоволення скарги, з врахуванням наступного.

Як слідує з матеріалів справи рішенням господарського суду від 06.10.2015р. постановлено стягнути з Держаного комунального підприємства "Луцьктепло" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 184660,74 грн., в тому числі: 131566,11 грн. інфляційних втрат, 33623,20 грн. - 3% річних та 19471,43 грн. - пені, а також витрат по судовому збору в сумі 7198,07 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 року рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2017 року у справі № 903/859/16 залишено без змін.

На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. та рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2015р., 07.12.2015р. господарським судом видано наказ № 903/859/15-1.

01.08.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій по наказу № 903/859/15-1 від 07.12.2015р. на суму 191858,81грн., в т.ч. 131566,11 грн. - інфляційних втрат, 33623,20 грн. - 3% річних та 19471,43 грн. - пені та 7198,07грн. витрат по сплаті судового збору з посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 34 та ст. 35 Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 2 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 4 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та обєктивності; 5) обовязковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому пунктом 1 ч.2 ст.18 цього Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Частиною 4 ст.34 вказаного вище Закону передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Стаття 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" містить визначення термінів. Так, реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - реєстр), - державна відкрита загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону).

Як вбачається із матеріалів справи на підставі наказу Мінрегіону від 21.02.2017 року №93 ДКП "Луцьктепло" включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, що підтверджується додатком до вказаного наказу, який містить перелік субєктів господарювання, які включаються до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

З наказу суду від 07.12.2015р. стягувачем є ПАТ НАК Нафтогаз України, боржником ДКП "Луцьктепло", яке включене до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. По даному наказу стягується заборгованість на суму 191858,81грн., в т.ч. 131566,11 грн. - інфляційних втрат, 33623,20 грн. - 3% річних та 19471,43 грн. - пені та 7198,07грн. витрат по сплаті судового збору.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження).

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Частиною 1 ст. 74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Суд вважає, що стягувач та боржник відповідають критеріям, визначеним п. 10 ч.1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження та Закону № 1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, щодо віднесення їх до підприємств теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, однак, як слідує з матеріалів справи, за наказом суду крім інфляційних, пені та 3 % річних стягненню підлягає сума судового збору 4673 грн. 59 коп., яка не є заборгованістю в розумінні ст. 5 Закону № 1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, тому підстав для зупинення вчинення виконавчих дій згідно п. 4 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження не було, отже скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно листа НАК Нафтогаз України від 27.10.2017 року № 26-7711/1.8-17 Щодо реалізації положень Закону України від 03.11.2016 року № 1730- VIII заборгованість зі спати сум судового збору, що мають бути відшкодовані на користь Компанії на підставі судових рішень, не підлягає врегулюванню на умовах Закону, в звязку з чим наполягають на невідкладній сплаті такої заборгованості.

Керуючись Конституцією України, Законом України Про виконавче провадження, Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, статтями 33, 34, 43, 86, 115, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 49975730.

3. Визнати недійсною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 01.08.2017р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 49975730.

Суддя В. М. Дем`як