Court ruling № 70081985, 08.11.2017, Vinnytsia District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 128/3762/15-к

УХВАЛА

08 листопада 2017 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Саєнко О.Б., при секретарі Кузьменко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця подання інспектора Вінницького МРВ ЦЗМУ з питань ВКП та пробації МЮ України ОСОБА_1 про можливість застосування Закону України «Про амністію в 2016 році» відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, засудженого 18.10.2016 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.1 ст.121 , ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, згідно Ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 14.06.2017 року, вважати засудженим за ч.1 ст.121, ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,-

ВСТАНОВИВ:

20.09.2017 року до Вінницького районного суду Вінницької області поступило подання інспектора Вінницького МРВ ЦЗМУ з питань ВКП та пробації МЮ України ОСОБА_1 про можливість застосування Закону України «Про амністію в 2016 році» відносно ОСОБА_2

Подання мотивовано тим, що під час іспитового строку гр. ОСОБА_2, зарекомендував себе позитивно. За місцем проживання, згідно довідки-характеристики Стрижавської селищної ради , скарг на поведінку засудженого від жителів до виконавчого комітету сільської ради не надходило. До адміністративної та кримінальної відповідальності під час іспитового терміну не притягувався, обов'язки покладені на нього судом виконує.

Вказує, що засуджений ОСОБА_2, прибувши до розташування Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації, звернувся із заявою застосовувати відносного нього Закон України "Про амністію", у зв'язку з тим, що він має на утриманні неповнолітню дитину.

Вважає, що ОСОБА_2 підлягає під дію п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», тому просить суд звільнити його від відбування покарання.

Прокурор надав заяву про проведення розгляду даного подання без технічної фіксації, заперечує з приводу задоволення подання, оскільки ОСОБА_2, відповідно до ст.12 КК України, засуджено за тяжкий злочин, тому він не підпадає під дію п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Представник органу пробації ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2 надали заяви про розгляд подання у їх відсутності, подання підтримують.

Суд вважає за можливе провести розгляд подання у відсутності нез'явившихся

Вивчивши подання, матеріали особової справи №206/17 відносно засудженого ОСОБА_2, суд вважає, що подане подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.10.2016 року ОСОБА_2 засуджено Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.1 ст.121 , ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 14.06.2017 року, вважати засудженим за ч.1 ст.121, ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

У відповідності до ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання на підставі Закону України про амністію.

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

07 вересня 2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

Так, злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого засуджено ОСОБА_2, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину , злочин, передбачений ч.1 ст.296 КК України відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до п. «В» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно достатті 12Кримінального кодексу України, осіб, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

У засудженого ОСОБА_2, є неповнолітній син ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, серії І-АМ № 214903 від 17.02.2012 року, наявним в матеріалах особової справи засудженого, відносно якого він не позбавлений батьківських прав.

За таких обставин суд вважає, що на засудженого ОСОБА_2 не поширюється дія п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки його засуджено, в тому числі і за ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, що суперечить ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому згідно Закону України «Про амністію у 2016 році» він не підлягає звільненню від відбування покарання, а дане подання не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.3 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст. 85 КК України, ст. 537 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання інспектора Вінницького МРВ ЦЗМУ з питань ВКП та пробації МЮ України ОСОБА_1 про можливість застосування Закону України «Про амністію в 2016 році» відносно ОСОБА_2, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області, шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи діб з моменту її проголошення.

СУДДЯ: