Court ruling № 70058194, 02.11.2017, Commercial Court of Kyiv

УХВАЛА

За скаргою Громадської організації «Український конгрес інвалідів», Всеукраїнської школи персональної освіти «Славія» імені Віктора Соломенка та Закладу «Всеукраїнський експериментальний центр персональної освіти та соціалізації особистості»

на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі № 910/16598/15

за позовом прокуратури Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

до Громадської організації «Український конгрес інвалідів»

про виселення та повернення нежитлового приміщення.

Суддя Грєхова О.А.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 у справі №910/16598/15 позовні вимоги прокуратури Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено повністю, виселено Громадську організацію «Український конгрес інвалідів» з нежилого приміщення загальною площею 2 829,1 кв.м. в будинку №16-а літера А на вул. Сабурова в м. Києві та повернуто приміщення Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

На виконання вказаного судового рішення, 05.10.2015 та 23.10.2015 Господарським судом міста Києва було видано накази № 910/16598/15.

01.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представниками Громадської організації «Український конгрес інвалідів», Всеукраїнської школи персональної освіти «Славія» імені Віктора Соломенка та Закладу «Всеукраїнський експериментальний центр персональної освіти та соціалізації особистості» було подано скаргу на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2017, справу № 910/16598/16 передано для розгляду скарги на дії ДВС судді Грєховій О.А.

Розглянувши зазначену скаргу з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає поверненню скаржникам без розгляду, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Як слідує з п. 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 р. № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Отже, належним доказом виконання позивачем обов'язку щодо направлення іншим сторонам копії скарги і доданих до неї документів є опис вкладення у цінний лист та розрахунковий документ, якими підтверджується направлення копії скарги і доданих до неї документів на адресу місцезнаходження інших сторін.

Однак, скаржниками було додано до скарги описи вкладення в яких відсутня інформації як про місце призначення (кому адресовані вказані листи) так і адреси на яку направлялись вказані листи.

При цьому, розрахункових документів на підтвердження отримання послуг поштового зв'язку скаржниками до скарги також не додано.

За таких обставин, суд позбавлений можливості кому і на яку адресу було направлено скаржниками копії скарг.

Суд наголошує на тому, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, надсилання скаржниками копії скарг іншим сторонам справи та органу ДВС, дії або бездіяльність якого оскаржується, зумовлене необхідністю реалізації як сторонами так і органом ДВС права на отримання копії скарги, своєчасне ознайомлення з підставами скарги, поданням пояснень та заперечень щодо наведених у скарзі обставин, тощо.

Вищезазначене порушення є підставою для повернення скарги і доданих до неї документів скаржникам без розгляду.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 63, 121-2 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Громадської організації «Український конгрес інвалідів», Всеукраїнської школи персональної освіти «Славія» імені Віктора Соломенка та Закладу «Всеукраїнський експериментальний центр персональної освіти та соціалізації особистості» і додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду.

Суддя О.А. Грєхова