Court ruling № 70040002, 26.10.2017, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/7342/17

Номер справи місцевого суду: 523/7748/17

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням головного державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гринь Анастасії Дмитрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалуСуворовського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,

встановила:

У травні 2017 року до суду надійшло подання головного державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гринь А.Д. (далі - Державний виконавець) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 у зв'язку з не виконанням ним виконавчого листа № 1527/2-5679/11, виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з останнього на користь ОСОБА_6 заборгованості у сумі - 333 000,00 грн..

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 31.05.2017 р. подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу (для громадян України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка) шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №1527/2-5679/11, який видав Суворовський районний суд м. Одеси 01.12.2016 р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6.

ОСОБА_5в апеляційній скарзіпросить ухвалу суду скасувати. Постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання державного виконавця. Посилається на те, що ухвалу постановлено при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги. Додатково надала квитанції про перерахування ОСОБА_5 у вересні та жовтні 2017 р. державній виконавчій службі грошей на загальну суму - 1 030,40 грн..

Суворовський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області представника у судове засідання не направив. Державний виконавець у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Письмових заперечень на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.94 р. № 3857-ХІІ, з подальшими змінами, (далі - Закон № 3857-ХІІ) громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, у тому числі, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) державний виконавець може звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Тимчасово забороняючи виїзд за межі України ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що на примусовому виконанні Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавчий лист №1527/2-5679/11, виданий Суворовським районним судом м. Одеси 01.12.2016 р., про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошової суми у розмірі - 333 000,00 грн.. Боржник, знаючи про наявність зобов'язань, заборгованість не сплачує, про причини невиконання рішення суду не повідомляє, що вказує на його ухилення (а. с. 18 - 18 зворотня сторона).

Колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції. Вважає, що ці висновки суду не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до матеріалів справи до подання державного виконавця додано виконавчий лист (а. с. 3), матеріали виконавчого провадження щодо його відкриття, арешту майна боржника, запити та відповіді ПФ України щодо не отримання пенсії, ДФС України щодо відсутності рахунків та наявності у боржника місця роботи, Державної прикордонної служби щодо перетинання кордону, Акт виходу за адресою проживання боржника щодо неможливості встановлення майнового стану боржника (а. с. 3 - 14).

З вищевказаних матеріалі вбачається, що виконавче провадження відкрито - 03.05.2017 р. (а. с. 4 зворотня сторона), подання державного виконавця датовано - 23.05.2017 р., надійшло воно до суду - 30.05.2017 р..

З доданих ОСОБА_5 до апеляційної скарги заяви, яка надійшла до відділу ДВС 31.05.2017 р., та платіжного доручення від 01.08.2017 р. вбачається, що боржник повідомляв відділ ДВС про його постійне місце роботи, посаду, розмір заробітної плати, з пропозицію винести постанову про утримання 20% із заробітної плати на виконання рішення суду, перерахував відділу ДВС гроші у сумі - 515,20 грн..

Вищевказаним законом України № 3857-ХІІ передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань (наявність боргу), а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, державному виконавцю необхідно надавати докази, а суду належить з'ясовувати чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Підставою задоволення подання державного виконавця про обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України є - доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду. Ухилення полягає у навмисному чи іншому свідомому невиконанню боржником покладених на нього обов'язків. Особа, яка має невиконані зобов'язання (борг), не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Тому посилання державного виконавця на ухилення від виконання боржником покладених на нього рішенням суду обов'язків, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Тягар доказування цього лежить на державному виконавцеві.

З подання державного виконавця вбачається, що останнім здійснено низку заходів для стягнення заборгованості з боржника, які не привели до виконання рішення суду. Однак, доказів свідомого ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду обов'язків матеріали подання не містять: наявна постанова про відкриття виконавчого провадження та лист про її направлення боржнику, поштова квитанція про відправлення поштової кореспонденція (а. с. 4 - 4 зворотня сторона), разом з тим відсутні відомості про їх отримання боржником. Державному виконавцю було відомо постійне місце роботи боржника, разом з тим відомостей вживання останнім мір по зверненню стягнення на заробітну плату до подання не додано. Відсутні відомості попередження боржника про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.13 р. «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

На підставі вищевикладеного, колегія судів вважає, що державний виконавець не надав достатніх доказів, які б свідчили про умисне ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків. Суд першої інстанції, в силу приписів про негайний розгляд подання (ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України), позбавлений був можливості усунути ці недоліки.

Доводи апелянта про відсутність доказів його умисного ухилення від виконання рішення суду є обґрунтованими. Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За правилами, передбаченими п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з цього питання, якщо питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи, що порушення судом першої інстанції вищезазначених норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалупро відмову в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319, 371-1 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - скасувати. Постановити нову ухвалу.

У задоволенні подання головного державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гринь Анастасії Дмитрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова