
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 жовтня 2017 р.Р і в н е 817/1334/17Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:позивача: представники ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача: представник ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_4 міського комунального підприємства до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.06.2017 В С Т АН О В И В:
Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003631401 від 16.06.2017.
Позовні вимоги в повному обсязі підтримані представниками позивача в судовому засіданні та обґрунтовані тим, що Кузнецовське міське комунальне підприємство правомірно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ "Нерудпром ЛТД", оскільки вказані операції мали реальний товарний характер та здійснені в межах господарської діяльності позивача. Послуги та отримані в їх складі матеріали, відповідно до умов договорів підряду з даним контрагентом використані в рамках господарської діяльності позивача. Податкові накладні, видані для позивача на ПДВ, сплачений в ціні придбаних послуг, оформлені належним чином та виписані субєктом господарювання, що був і є зареєстрованим платником ПДВ. Відповідно, позивач, формуючи податковий кредит по таких операціях, діяв у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства. Натомість, висновки податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту зводяться до того, що відповідні господарські операції є безтоварними і базуються виключно на голослівних твердженнях про неспроможність ТОВ "Нерудпром ЛТД" за браком трудових та матеріальних ресурсів здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Такі твердження неспроможні заперечити факт здійснення господарських операцій і, поміж іншого, спростовуються документальними доказами. За наведеного, просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на те, що під час проведення перевірки позивача було встановлено факт формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Нерудпром ЛТД", у якого відсутні трудові та матеріальні ресурси для виконання відповідних господарських операцій. Зокрема наголосила, що у актах виконаних будівельних робіт зазначено, що ямковий ремонт проводився ТОВ "Нерудпром ЛТД" з використанням машини Savalko SR 800 та використанням праці робітників, що обслуговують машини загальною кількістю 841 людино-годин. Перевірко баз даних наявність у ТОВ "Нерудпром ЛТД" машини Savalko SR 800 не встановлено, а згідно звіту 1 ДФ ТОВ "Нерудпром ЛТД" за 3 кв.2016 року рахується 2 особи, що доводить неспроможність даного контрагента фактично здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Також вказала, що в актах виконаних робіт зазначено, що для проведення ямкового ремонту використано будівельні матеріали, а саме: щебінь митий із природного каменю фракція 5-10 мм. кількістю 82,95 м.куб., однак згідно баз даних у цей період ТОВ "Нерудпром ЛТД" такий матеріал не придбавав. Крім цього, зауважила, що в актах виконаних робіт зафіксовано використання для проведення ямкового ремонту емульсії бітумної дорожньої в кількості 11,59 т. Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України, Єдиного реєстру податкових накладних емульсія бітумна придбана ТОВ "Нерудпром ЛТД" у ТОВ "Нерудпром авто", яке в свою чергу по ланцюгу постачання отримало її від ТОВ "Західбудкомплект", а те від ТОВ "БісемТелеком" і далі по ланцюгу постачання від ТОВ-фірми "Екомедтех" і віт ТОВ "Реалбуд-М". В той же час, відносно останніх двох субєктів розслідується кримінальна справа по факту фіктивного підприємництва. Наведене в повній мірі доводить, що відповідні господарські операції позивача, в рамках яких ним сформовано податковий кредит, не мають реального товарного характеру. Таким чином, ствердила, що позивачем порушено пп.«а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, з огляду на що занижено податок на додану вартість. За наведеного, просила в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа комунальне підприємство, засноване Вараською міською радою. Згідно Статуту підприємство створене з метою забезпечення надання населенню територіальної громади м.Вараш (колишня назва: м.Кузнецовськ) та субєктам господарювання, підприємницької діяльності житлово-комунальних послуг, зокрема і таких як капітальний ремонт автомобільних доріг (а.с.114-123).
Дослідженими письмовими доказами встановлено, що на підставі наказу начальника відповідача №269 від 04.04.2017 ревізорами-інспекторами Головного управління ДФС У Рівненській області з 18.04.2017 по 18.05.2017 проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_4 міського комунального підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
За наслідками такої перевірки складено акт №281/17-00-14-09/30536302 від 01.06.2017 (а.с.16-75).
В акті перевірки (в розділах 3.1. «Податок на прибуток» та 3.2.2. «Податковий кредит») містяться висновки про те , що господарські операції позивача з ТОВ "Нерудпром ЛТД" є безтоварними, такими що оформлені лише на папері. Такі висновки, в свою чергу, зроблені відповідачем з посиланням на те, що ТОВ "Нерудпром ЛТД" не має у своєму розпорядженні спецтехніки (машини Savalko SR 800) і достатньої кількості працівників, що доводить факт неспроможності даного контрагента фактично здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Також висновки базуються на тому, що згідно баз даних не підтверджено по ланцюгу постачання придбання ТОВ "Нерудпром ЛТД" тих будівельних матеріалів, які відображені як використані для проведення ямкового ремонту в актах виконаних робіт, прийнятих ОСОБА_4 міським комунальним підприємством.
Вказане зумовило висновки контролюючого органу про те, що в охопленому перевіркою періоді Кузнецовське міське комунальне підприємство занизило доходи на загальну суму 654326,00 грн. та завищило податковий кредит на суму 130865,00 грн.
З урахуванням того, що в охопленому перевіркою періоді позивач мав відємне значення об'єкта оподаткування податком на прибутком, то за наслідками перевірки і з урахуванням інших виявлених у відповідній частині порушень 16.06.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №0003641401, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік, 1 квартал 2016 року, 1 півріччя 2016 року, 9 місяців 2016 року та 2016 рік (а.с.14). Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем за даним адміністративним позовом не оспорюється.
Також висновки контролюючого органу про заниження ПДВ на суму 130865,00 грн. зумовили складання на бухгалтера ОСОБА_4 міського комунального підприємства ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення, за результатом розгляду якого, постановою Кузнецовського міського суду від 22.06.2015, провадження у справі за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення (а.с.113).
16.06.2017 на підставі акту перевірки №281/17-00-14-09/30536302 від 01.06.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Рівненській області винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0003631401, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" 196298,00 грн., в тому числі 130865,00 грн. за податковим зобовязанням та 65433,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.13,15).
Вказане рішення і є предметом оскарження у справі.
В основу податкового повідомлення-рішення покладено висновки про порушення позивачем пп.«а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
Так, відповідачем констатовано, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Нерудпром ЛТД", на підставі яких відніс до складу податкового кредиту за червень 2016 року ПДВ в сумі 24888,25 грн., за липень 2016 року 53793,42 грн., за листопад 2016 року 26056,25 грн та за грудень 2016 року 26127,35 грн. В акті перевірки зафіксовано, що у актах виконаних будівельних робіт, прийнятих ОСОБА_4 міським комунальним підприємством від ТОВ "Нерудпром ЛТД", зазначено що ямковий ремонт проводився останнім з використанням машини Savalko SR 800 та праці робітників, що обслуговують машини, загальною кількістю 841 людино-годин, однак перевірко баз даних наявність у ТОВ "Нерудпром ЛТД" машини Savalko SR 800 не встановлено, а згідно звіту 1 ДФ ТОВ "Нерудпром ЛТД" за 3 кв.2016 року рахується 2 особи, за 4 квартал - 14 осіб (а.с.139-142), що доводить неспроможність даного контрагента фактично здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Також в актах виконаних робіт зазначено, що для проведення ямкового ремонту використано будівельні матеріали, а саме: щебінь митий із природного каменю фракція 5-10 мм. кількістю 82,95 м.куб., який згідно баз даних у цей період ТОВ "Нерудпром ЛТД" не придбавав; емульсія бітумна дорожня в кількості 11,59 т., яка за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України, Єдиного реєстру податкових накладних придбана по ланцюгу постачання: ТОВ "Нерудпром ЛТД" - ТОВ "Нерудпром авто" - ТОВ "Західбудкомплект" - ТОВ "БісемТелеком" - ТОВ-фірма "Екомедтех" - ТОВ "Реалбуд-М". Відносно ж останніх двох у ланцюгу постачання розслідується кримінальна справа по факту фіктивного підприємництва, а це на переконання контролюючого органу доводить, що відповідні господарські операції позивача, в рамках яких ним сформовано податковий кредит, не мають реального товарного характеру.
Господарські операції позивача з ТОВ "Нерудпром ЛТД" оформлені такими первинними документами, які предявлялись під час перевірки і копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом: договором підряду №/209 від 31.05.2016, за яким ТОВ "Нерудпром ЛТД" зобовязалось своїми силами та засобами виконати роботи по поточному ремонту доріг міста Кузнецовськ, а Кузнецовське міське комунальне підприємство прийняти та оплатити виконані роботи та додатковою угодою №1 від 26.07.2016 (а.с.107 на звороті,108); договором підряду №43 від 04.11.2016, за яким ТОВ "Нерудпром ЛТД" зобовязалось своїми силами та засобами виконати поточний ремонт доріг та проїздів по м-ну Будівельників, м-ну Перемоги міста Кузнецовська, а Кузнецовське міське комунальне підприємство прийняти та оплатити виконані роботи та додатковою угодою №1 від 26.12.2016 (а.с.105-107); актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за липень 2016 року та грудень 2016 року, локальними кошторисами, відомостями ресурсів до локального кошторису, розрахунками загальновиробничих витрат до локального кошторису та дефектним актом (а.с.93-104).
В рамках даних господарських операцій ТОВ "Нерудпром ЛТД" виписано для ОСОБА_4 міського комунального підприємства та зареєстровано податкові накладні: №10 від 02.06.2016 на попередню оплату за поточний (ямковий) ремонт доріг, де сума ПДВ 24888,25 грн. (а.с.85-86); №15 від 28.07.2016 на оплату за поточний (ямковий) ремонт доріг, де сума ПДВ 53793,42 грн. (а.с.87-88); №37 від 07.11.2016 на попередню оплату за ремонт доріг, де сума ПДВ 26056,25 грн. (а.с.89-90); №43 від 08.12.2016 на оплату за ямковий ремонт доріг, де сума ПДВ 26127,35 грн. (а.с.91-92).
Факт включення позивачем ПДВ у відповідних сумі до складу податкового кредиту відповідно, червня, липня, листопада та грудня 2016 року сторонами визнається, як і той факт, що в дані періоди різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача мала позитивне значення.
Фактичне виконання ТОВ "Нерудпром ЛТД" робіт по поточному (ямковому) ремонту доріг відповідно до зазначених вище актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в підтверджено, в тому числі, Актом ревізії фінансово-господарської діяльності ОСОБА_4 міського комунального підприємства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, складеного Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області 27.06.2017 (а.с.76-79). В рамках такої ревізії проводилась зустрічна звірка в ТОВ "Нерудпром ЛТД", якою, зокрема, встановлено, що машину дорожньо-ремонтну Savalko SR 800 та автогудронатор ТОВ "Нерудпром ЛТД" орендувало в ДП "Рівненський облавтодор" філія "Колоденська ДЕД", а також машину Savalko ТОВ "Нерудпром ЛТД" орендувало в ФОП ОСОБА_6Ю.(а.с.80-82). Отримання ТОВ "Нерудпром ЛТД" в оренду спецтехніки разом із кваліфікованими працівниками-механізаторами підтверджено Довідкою зустрічної звірки в ДП "Рівненський облавтодор" філія "Колоденська ДЕД" №13-17-05-08/60 від 12.05.2017 (а.с.83-84).
Що стосується матеріалів, включених в форми КБ-2в, то згідно додатку 5 до акту ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області емульсія бітумна дорожна в кількості 18,80442 т. придбана ТОВ "Нерудпром ЛТД" в ПМП "Юстас" та в ТОВ "Нерудпром Авто", а щебінь митий з природного каменю для будівельних робіт фракція 5-10 в кількості 134,4042 куб.м., пісок та суміші бетонні готові важкі в ТОВ "Нерудпром Авто" (а.с.109).
На підтвердження придбання ТОВ "Нерудпром ЛТД" в ТОВ "Нерудпром Авто" емульсії бітумної дорожної, щебеню 2-5 мм., бетону і піску - до матеріалів справи позивачем долучено видаткові накладні товарно-транспортні накладні, податкові накладні та акти списання сировини (а.с.143-173,177-183).
Аналогічним чином щодо придбання ТОВ "Нерудпром ЛТД" в ПМП "Юстас" емульсії бітумної дорожної (а.с.174-176).
З дослідження в ході судового розгляду всіх обставин справи та наявних на їх підтвердження доказів щодо здійснюваних позивачем описаних вище господарських операцій судом встановлено, що первинні документи, в тому числі податкові накладні, на підставі яких позивач сформував спірні суми податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, оформлені належним чином, містять всі необхідні реквізити, складені особою, що на момент їх складання була в установленому порядку зареєстрована як юридична особа та як платник податків (в тому числі і податку на додану вартість). Досліджені судом документи повністю розкривають зміст вказаних господарських операцій і відповідають їм, а також беззаперечно відображають реальність руху активів та зміну майнового стану позивача та його контрагента, що відбулися внаслідок здійснення таких господарських операцій.
Усі, без виключення, роботи, придбані позивачем у вказаних контрагентів належним чином обліковані як в його бухгалтерському, так і в податковому обліку, а також використані для потреб господарської діяльності позивача і в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.
Надаючи правову оцінку досліджуваним обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.
Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом «а» пункту 198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Абзацами першим та другим пункту 198.3. ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За правилами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Податкові накладні №10 від 02.06.2016, №15 від 28.07.2016, №37 від 07.11.2016 та №43 від 08.12.2016, виписані ТОВ "Нерудпром ЛТД" при здійсненні ним операцій з постачання ОСОБА_4 міському комунальному підприємству послуг по поточному ремонту доріг оформлені належним чином та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (у відповідній редакції) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Статтею 1 цього Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені відповідно до вимог чинного законодавства і лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Також згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (у відповідній редакції) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
В контексті наведених норм чинного законодавства, судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентом були здійснені в межах їх господарської діяльності, сторони переслідували ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання як для позивача, так і його контрагента правових наслідків, обумовлених укладеними між ними правочинами.
Суд звертає увагу на те, що предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту. Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів чи дані податкових баз.
З огляду на вказане, суд вважає висновки відповідача про безтоварність господарських операцій позивача, які ґрунтуються на даних баз ДФС та Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, такими, що базуються виключно на припущеннях, не підтверджені належними та допустимими доказами і фактично повністю спростовуються матеріалами справи, а відтак не беруться судом до уваги.
Також суд звертає увагу на те, що діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування податкового кредиту є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом інших осіб, їх звітності та податкової дисципліни. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагента, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також позивач не може нести відповідальність за дії контрагентів і за їх стосунки з "сумнівними", на думку податкового органу, контрагентами. Поведінка постачальників в ланцюгу постачання, з якими платник не перебував у жодних взаємовідносинах, немає безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між таким платником та його безпосереднім контрагентом.
Поряд з цим, суд зауважує, що перевіркою, а також в ході розгляду справи судом не встановлено жодних фактів, які б свідчили про те, що діяльність позивача спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.
З огляду на все вищевказане, суд вважає, що в діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених судом документів.
Поряд з цим, суд, керуючись вимогами ч.2 ст.8 КАС України, вважає за необхідне врахувати висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (№ 3991/03), відповідно до яких: платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню; у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
В той же час, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісним платником податків (постачальником) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідач не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які, можливо, допускав його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.
З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області №0003631401 від 16.06.2017, не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0003631401 від 16.06.2017, згідно якого ОСОБА_4 міському комунальному підприємству збільшено суму грошового зобовязання за платежем: «податок на додану вартість» на 196298,00 грн., в тому числі 130865,00 грн. за основним платежем та 65433,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Присудити на користь позивача ОСОБА_4 міського комунального підприємства за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі 2944,47 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Суддя Друзенко Н.В.
The court decision No. 70005797, Rivne District Administrative Court was adopted on 17.10.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 817/1334/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: