Court ruling № 69979384, 02.11.2017, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7580/17 Справа № 200/13852/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.

при секретарі Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Промислово-фінансовий банк», треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Промислово-фінансовий банк»

на ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року заяву представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Промислово-фінансовий банк», треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволено.

До вирішення спору по суті зупинено стягнення за виконавчим написом № 3032, вчиненим 21 листопада 2014 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на житловий будинок, загальною площею 265,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Миру, буд.11/1; житловий будинок, загальною площею 207,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Миру, буд.11/2; земельну ділянку, площею 0,0797 га, кадастровий номер 3223155400:05:028:0149, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Миру; земельну ділянку, площею 0,0385 га, кадастровий номер 3223155400:05:028:0147, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Миру, яке належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) (а.с.48-49)

В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, ставить питання про скасування вище вказаної ухвали судді (а.с.99-102).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Суд першої інстанції, приймаючи судове рішення про застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому ускладнити виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду і вважає, що питання про забезпечення позову вирішено судом з додержанням вимог закону.

Згідно з п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з розясненнями, що містяться у п., п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 22.12.2006 рокуN 9 «Про практику застосуваннясудамицивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або повязані матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу виконавчого напису нотаріуса від 21.11.2014 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані в цій частині докази, суд першої інстанції, встановивши, що між сторонами дійсно виник спір з приводу стягнення суми боргу і визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню, прийшов до правильного висновку та застосував відповідні заході забезпечення позову, задовольнивши заяву позивача.

Колегія суддів вважає, що при постановленні ухвали про забезпечення позову судом дотримані вказані вище вимоги цивільно-процесуального закону та розяснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не обґрунтував необхідність застосування саме такого виду застосування забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, а також відсутності в заяві та ухвалі суду підстав зупинення виконавчого провадження і не зазначення причин для забезпечення позову, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, доводи апелянта не спростовують обґрунтованих висновків суду про необхідність застосування забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, з підстав викладених в оскаржуваній ухвалі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали, колегією судів не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне у апеляційну скаргу відхилити, визнавши ухвалу суду такою, що постановлена відповідно до вимог діючого процесуального закону, залишивши її без змін.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Промислово-фінансовий банк» відхилити.

Ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: