Court ruling № 69973277, 26.10.2017, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/38148/17

Провадження № 2-з/761/529/2017

У Х В А Л А

26 жовтня 2017 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Осаулов А.А., розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсним положень трудового контракту, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.

Ухвалою від 26 жовтня 2017 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено до розгляду по суті.

До суду позивачем ОСОБА_2 було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству аграрної політики та продовольства України, його посадовим особам вчиняти будь-які дії, що направленні на припинення трудових правовідносин, зокрема на розірвання трудового контракту від 31 серпня 2015 року з директором Державного підприємства «Благодатне» ОСОБА_2

Заяву про забезпечення позову мотивована тим, що Позивачу стало відомо про те, що Відповідем було направлено листа до Зміївської державної адміністрації Харківської області від 05.10.2017 року №37-25-11/22544 і останньою погоджене його звільнення з посади директора ДП «Благодатне». Зазначив, що дії Відповідача базуються на підставах звільнення (п.п. «б» та «ї» п. 5.3. Контракту), що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому у Позивача не має підстав сумніватися у відновленні свого порушеного права судом шляхом прийняття рішення про задоволення позову.

Згідно ч.9 ст.395 ЦПК України передбачено, що розгляд питання про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється відповідно до вимог ст.ст.151-153 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, Позивач у заяві про забезпечення позову просить до вирішення справи по суті заборонити Міністерству аграрної політики та продовольства України вчиняти дії, що направлені на припинення трудових правовідносин, тим самим фактично просить вирішити справу по суті позовних вимог, що є не допустимим. Доказів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, надано не було.

На стадії розгляду заяви про забезпечення позову, суд позбавлений можливості встановлювати фактичні обставини справи. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії Міністерству аграрної політики та продовольства України фактично буде втручанням у його внутрішню діяльність, оскільки заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294, 395 ЦПК України, , суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсним положень трудового контракту, - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Осаулов А.А.