Court ruling № 69972936, 23.10.2017, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа № 2-6105/17

760/21047/17

У Х В А Л А

23 жовтня 2017 року суддя Солом?янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ «Лізингова компанія Авто Лайф» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити в собі найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, також зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно частини п'ятої ст.119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір». Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами і доповненнями, судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (640,00 грн.).

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За майнові вимоги розмір судового збору становить 1% від ціни позову, але не менше 640,00 грн. та не більше 8 000,00 грн., за кожну немайнову вимогу - 640,00 грн.

Як роз'яснено у п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги.

Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій об'єднано дві позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 6 від 03.10.2017 року, в підтвердження сплати судового збору у розмірі 1313,85 грн.

Позивачем сплачено судовий збір не вповному обсязі.

Таким чином, позивачу потрібно надати суду оригінал документу про оплату судового збору у повному обсязі, який би містив відомості про те, за яку саме позовну вимогу сплачується судовий збір, відомості про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, або документи, які підтверджують наявність у позивача пільг при його оплаті.

Крім того, позивач окремою позовною вимогою просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Порушуючи питання про накладення арешту на грошові кошти, заявник не зазначив жодного доказу на підтвердження того, що відповідач може або намагається уникнути відповідальності.

Крім того, у заяві відсутні докази, що підтверджують розмір грошових коштів, що знаходяться у відповідача, наявність у нього банківських рахунків.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 4 ст. 151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Позивачем вказані вимоги не виконані.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, то позивачу слід надати строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ «Лізингова компанія Авто Лайф» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Кізюн