№ 69967161, 23.10.2017, Henichesk District Court of Kherson Oblast

Справа №: 653/3356/17

Провадження № 2-а/653/92/17

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 жовтня 2017 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої суді ОСОБА_1,

при секретарі Карпенко І.Д.,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 до Генічеського обєднаного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, про зобовязання виплатити компенсацію,

встановив:

ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до Генічеського обєднаного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, в якому просив зобовязати відповідача виплатити ОСОБА_4 компенсацію, передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у звязку з порушенням строків їх виплати» з жовтня 2009р. по червень 2017р.

Позов обґрунтовано тим, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016р. по справі №653/1377/16-а, визнано неправомірними дії УПФУ щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_4, та зобовязано відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії, відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 07 жовтня 2009р. Позивач вважає, що оскільки судовим рішенням констатовано порушення строків виплати пенсії, тому відповідач у відповідності до вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен виплатити компенсацію за період з жовтня 2009р. по червень 2017р. Зазначені обставини і стали підставою звернення до суду з вказаним позовом.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила. Зазначила, що після отримання копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду про поновлення пенсії ОСОБА_4, управлінням самостійно було виконано це поновлення та проведено нарахування згідно вимог діючого законодавства України з урахуванням індексації. Зазначає, що підстав для стягнення з відповідача компенсаційних витрат не має. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що до 1999р. ОСОБА_4 перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя та отримувала пенсію за вислугу років, та у звязку з виїздом за кордон до США, виплата пенсії їй була припинена.

Не погоджуючись з такими діями Пенсійного фонду, позивач 24 квітня 2016р. звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області із позовом до управління Пенсійного фонду України у Генічеському районі Херсонської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії, визнати протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії та зобовязання поновити її.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 26 травня 2016р. у задоволенні позову було відмовлено.

12 жовтня 2016р. Одеським апеляційним адміністративним судом було ухвалено постанову, якою постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 26 травня 2016р. скасовано, прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено; визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_4, зобовязано відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_4 з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії, відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 07 жовтня 2009р.

Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановленні судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, та підтверджено сторонами у письмових та усних поясненнях, що у червні 2017р. Генічеським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області було виконано вимоги постанови Одеського апеляційного адміністративного суду, проведено поновлення та виплату пенсії, з урахуванням інфляційних витрат.

07 серпня 2017р. представник ОСОБА_4 ОСОБА_3 звернувся до Генічеського обєднаного управління Пенсійного фонду України з проханням виплатити ОСОБА_4 компенсацію, передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у звязку з порушенням строків їх виплати» за період з жовтня 2009р. по червень 2017р.

За наслідком розгляду вищевказаної заяви, відповідачем було направлено на адресу представника листа за №Я-21/2 від 19 серпня 2017р., яким повідомлялось про нараховану суму пенсії, а щодо виплати компенсації у звязку з втратою частини доходів за минулий час розяснено про можливість звернення до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом, а саме з 01 січня 2001 року. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

На підставі ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 року було прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.

Згідно абзацу 1 пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Позивач просить стягнути компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на судове рішення, яким було зобов'язано поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_4 починаючи з жовтня 2009 року з урахуванням усіх перерахунків та індексацій пенсії, відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак дана сума заборгованості не нараховувалась.

Верховний Суд України, на рішення якого посилається позивач як на обґрунтування своїх вимог, зазначив, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої«Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати»є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

У судовому засіданні не здобуто будь-яких доказів на підтвердження того, що виконання рішення суду відбулось із затримкою.

Крім того, суд зазначає, що не отримані з вини пенсійного органу суми пенсії, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у разі проведених нарахувань. Проте, таких нарахувань відповідачем не проводилось, натомість останні були здійснені на виконання судового рішення у червні 2017 року.

Відповідно ст. 2 КАС України- завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163,167 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов ОСОБА_3, діючого в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії до Одеського апеляційного адміністративного суду через Генічеський районний суд.

Суддя ОСОБА_1