
Справа № 161/11350/17
Провадження № 2/161/3477/17
У Х В А Л А
24 жовтня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого-судді Кихтюка Р.М., при секретарі Козак О.А., з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2-Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів та відшкодування заданої шкоди ,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_5 звернувся до Луцького міськрайонного суду із позовом до відповідачів про захист прав споживачів та відшкодування заданої шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження товару при його перевезенні.
До початку судового засідання представником відповідача заявлено клопотання про передачу справи за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження і юридичною адресою відповідача, який являється перевізником - товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» (м. Київ вул. Червоноармійська, 15/2), тобто до Шевченківського районного суду м. Києва.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.109 ч.2 ЦПК України позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Крім цього, у відповідності до ст.114 ч.4 ЦПК України, нормами якої передбачається виключна підсудність, позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, багажу, пошти, предявляються за місцем знаходження перевізника.
І як слідує із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача, який являється перевізником товару, стосовно якого слухається справа, є м. Київ вул. Червоноармійська,15/2(а.с. ).
Згідно ст.116 ч.1 п.2 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Отже, як зясовано судом перед початком судового засідання і слідує із вищезгаданих матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито з недотриманням правил виключної підсудності.
А тому, зважаючи на вимоги положень п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення правил підсудності цивільних справ», яким зазначено, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності, то суд вважає, що в даному випадку посилання представника позивача на ст.110 ЦПК України щодо підсудності справ за вибором позивача про захист прав споживача є безпідставними .
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що вказану справу слід передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.109, 114, 116 ЦПК України суд,-
у х в а л и в :
Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері», фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про захист прав споживачів та відшкодування заданої шкоди передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М.Кихтюк
The court decision No. 69946047, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 24.10.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 161/11350/17. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: