
Справа № 419/3489/17
Провадження № 3/419/1751/2017
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2017 року суддя Новоайдарського районного суду Луганської області Мартинюк В.Б., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. № НОМЕР_1, громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч. 1 ст. 191 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
04.10.2017 року ОСОБА_1, маючи на законних підставах вогнепальну мисливську зброю ТОЗ БМ, 2/16 № 39175, порушив правила зберігання відповідної зброї та патронів до неї, а саме зберігав вогнепальну мисливську зброю ТОЗ БМ, 2/16 № 39175 та патрони в кількості 12 шт. поза сейфом, чим порушив вимоги п. 12.12. Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України від 21.08.1998року № 622.
В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 визнав.
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 833211 від 04.10.2017 року, корінцем квитанції № 0137 на прийняту зброю та боєприпаси, протоколом вилучення мисливської рушниці від 04.10.2017 року, особистою справою № 44 ОСОБА_1
Враховуючи характер скоєного правопорушення та особу правопорушника, який протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, визнав свою провину та у скоєному розкаявся, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 191 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. № НОМЕР_1, визнати винним у вчиненні правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 191 КУпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 119 (сто девятнадцять) гривень, на наступні платіжні реквізити: «одержувач: Держбюджет Новоайдарського району 21081100, р/р 31118106700207, код ЕДРПО 37895134, банк УДКСУ у Новоайдарському районі, МФО 804013».
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. № НОМЕР_1, судовий збір у сумі 320 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: вулиця Липська, 18/5, м. Київ, 01601) на наступні платіжні реквізити: «судовий збір, код за ЄДРПОУ 37993783, пункт 5, код класифікації доходів бюджету: 22030106, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, рахунок отримувача: 31215256700001, код банку отримувача: 820019, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві", призначення платежу *;101; НОМЕР_1; судовий збір при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1, Новоайдарський районний суд Луганської області.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області протягом 10 днів з дня винесення постанови через Новоайдарський районний суд Луганської області.
Суддя: В.Б. Мартинюк
The court decision No. 69910663, Novoaidar District Court of Luhansk Oblast was adopted on 27.10.2017. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 419/3489/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: