№ 69894748, 27.10.2017, Cherkasy Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2017 р. Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Соснівського районного суду м.Черкаси за апеляційною скаргою ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

Постановою судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 20.01.2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює: ПП «Респектбуд» менеджером, проживаючий: ІНФОРМАЦІЯ_2, дані про ідентифікаційний код - фізичну особу не ідентифіковані,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком 5 (п’ять) діб.

Строк рахується з моменту затримання правопорушника.

Виконання постанови в частині адміністративного арешту доручено Черкаському відділу ГУНП в Черкаській області.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 320 грн. 00 коп..

З постанови суду вбачається, що ОСОБА_2 09.01.2017 року близько 01:55 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, поблизу будинку №166 по вул. Благовісна в м. Черкаси, висловлювався нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження як пропущений з поважних причин, скасувати постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 20.01.2017 року з заміною адміністративного арешту на стягнення, не пов’язане з позбавленням волі, також просив вирішити питання про давність виконання накладеного на нього адміністративного стягнення. В обґрунтування своєї апеляції вказує на надмірну суворість адміністративного стягнення, оскільки санкція ст.173 КУпАП, крім адміністративного арешту, передбачає й інші, більш м’які види стягнень, жодне з яких до нього не було застосоване. Апелянт зазначає, що на даний час у нього склались напружені обставини, пов’язані із завантаженням роботою і реальне відбування адміністративного стягнення негативно позначиться на добробуті його сім’ї, до складу якої, крім дружини, входить малолітній син ОСОБА_3. Також апелянт наголошує на тому, що повідомлення про час і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, він не отримував і був позбавлений можливості просити суд про застосування до нього адміністративного стягнення, не пов’язаного з арештом. Про винесену постанову він не знав і дізнався про неї випадково 15 вересня 2017 року, а тому не мав можливості її оскаржити у визначений законом строк. Також просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на строк давності застосування призначеного йому адміністративного стягнення з огляду на правила, визначені ст.303 КУпАП щодо давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, а також врахувати положення ст.32 КУпАП про те, що адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 в підтримку своєї апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було прийняте 20 січня 2017 року (а.с.10), проте ОСОБА_2 копія постанови від 20.01.2017 року була направлена лише 02.02.2017 року (а.с.13), але в справі немає об’єктивного підтвердження про те, що правопорушник отримав копію постанови, а зважаючи на те, що він не був присутнім при проголошенні рішення, то матеріалами справи об’єктивно підтверджуються доводи про пропуск строку подачі ним апеляційної скарги з поважної причини, а тому строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2 постанови судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 20.01.2017 необхідно поновити.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення процесуального права, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим надання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхиленням їх районним судом.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія АА №162596 від 09.01.2017 р. (а.с.1);

- даними протоколу про адміністративне затримання серії АА №045341 від 09.01.2017р. (а.с.3);

- даними рапорту поліцейського роти №2 УПП в м.Черкаси капрала поліції ОСОБА_4 (а.с.4);

- даними виписки з амбулаторної карти №55 від 09.01.2017р.

Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно. Крім того, апелянт в апеляційній скарзі не оскаржує фактичні обставини події.

Разом з тим, вважаю, що вищезазначена постанова місцевого суду не може залишатися в законній силі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.268 КУпАП, справа розглядається в присутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Між тим, ці вимоги суддею першої інстанції не дотримані. У матеріалах справи немає будь-яких переконливих даних про те, що правопорушника було належним чином повідомлено про розгляд справи, а також в матеріалах справи відсутні підтвердження, що він отримував судову повістку.

Таким чином суд апеляційної інстанції констатував той факт, що при розгляді справи щодо ОСОБА_2 було порушено його право на захист, а, зважаючи на те, що до нього була застосована санкція статті закону примусового характеру, яка пов’язана з обмеженням особистої свободи громадянина, тому, безумовно, є підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2.

Підсумовуючи все вищезазначене, необхідно зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення закону при розгляді адміністративного провадження відносно нього в суді першої інстанції, знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, а відтак свідчать про незаконність винесеної постанови місцевого суду, яка за таких обставин, не може залишатись в законній силі і підлягає до скасування з постановленням нової постанови, якою ОСОБА_2 слід визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи трьохмісячного строку, передбаченого статтею 38 цього ж Кодексу, що унеможливлює накладення на нього стягнення за цим законом.

Згідно ст.38 КУпАП України у справах про адміністративні правопорушення які підвідомчі суду відповідно до цього Кодексу, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а тому апеляційний суд позбавлений можливості застосувати відносно ОСОБА_2 передбачене ст.173 КУпАП стягнення, в зв’язку з чим адміністративне провадження відносно нього підлягає закриттю за збігом передбачених законом строків накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.38, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м.Черкаси від 20.01.2017 року.

Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 січня 2017 року відносно ОСОБА_2 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП і застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту строком 5 (п’ять) діб та стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору в сумі 320 грн. 00 коп.. – скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП і провадження у справі закрити у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи трьохмісячного строку, передбаченого статтею 38 цього ж Кодексу, що унеможливлює накладення на нього стягнення за цим законом.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Биба