№ 69861237, 27.10.2017, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткова)

27 жовтня 2017 року м. Київ № 826/11157/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про прийняття додаткового судового рішення у справі

за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2 доПравобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києвітретя особа:Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києвапро визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 року, позов задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невнесення подання до Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва про повернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 899 (сім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 74 (сімдесят чотири) коп, сплаченого згідно квитанцій від 05.02.2016 № 99 та 89. Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 (яка зареєстрована за адресою: 04116, АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області 19 лютого 2004 року, ідентифікаційний код - № НОМЕР_1) збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого при укладенні договору купівлі-продажу житлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 3 949 (три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 87 (вісімдесят сім) коп, сплаченого згідно квитанції від 05.02.2016 № 99. Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_2 який зареєстрований за адресою: 02225, АДРЕСА_3, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 15 грудня 1998 року, ідентифікаційний код - № НОМЕР_2) збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого при укладенні договору купівлі-продажу житлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 3 949 (три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 87 (вісімдесят сім) коп, сплаченого згідно квитанції від 05.02.2016 № 89.

04.09.2017 року через канцелярію суду від позивачів надійшла заява про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

В резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2017 року у справі №826/11157/16 судом не було вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2017 року для вирішення питання щодо прийняття додаткового рішення у даній справі призначено судове засідання та повідомлено сторін про день, час і місце його проведення.

Сторони про день, час і місце розгляду справи повідомлені у відповідності із вимогами статті 35 КАС України, явку уповноважених представників не забезпечили, заяв/клопотань до суду не направляли крім третьої особи, яка просила розглядати справу за її відсутності.

Згідно ч.3 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, суд на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

При вирішенні питання щодо прийняття додаткової постанови у даній справі суд враховує наступне.

Станом на момент вирішення питання про винесення додаткового рішення по справі строк виконання зазначеної постанови не закінчився.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно до ч.3 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши питання судових витрат, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI) (в редакції від 03.09.2015 року) за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.7 ст.6 Закону №3674-VI розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Так, ч.1 ст.98 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Зокрема, п.4 ч.1 ст.163 цього Кодексу встановлено, що в резолютивній частині постанови суду має бути зазначено про розподіл судових витрат.

Крім того, згідно з п.5 ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати, зокрема, судовий збір.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що питання про розподіл судових витрат, у тому числі й судового збору, вирішується виключно судом й одночасно з прийняттям судового рішення.

При цьому, в резолютивній частині рішення зазначається, хто, на чию користь та у якому розмірі сплачує судові витрати, зокрема, й судовий збір.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заявлених немайнових вимог складає 1 102,42 грн.

Позивачами сплачено судовий збір за немайнові вимоги у розмірі 1 102,42 грн., відповідно до квитанції №0.0.587025215.1 від 19.07.2016 року на суму 551,21 грн. та квитанції №54 від 02.08.2016 року на суму 551,21 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вимогу позивачів про стягнення судового збору у розмірі 551,21 грн. на користь кожного з них, а також ту обставину, що постановою від 22.03.2017 року позов задоволено, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивачів сплаченого останніми судового збору у розмірі 1 102,42 грн.

Керуючись положеннями ст. ст.158-163, 167, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Прийняти додаткову постанову по справі.

2. Судові витрати в сумі 551,21 грн. присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

3. Судові витрати в сумі 551,21 грн. присудити на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя А.С. Мазур